Перейти до вмісту

Велика Мотовилівка

Координати: 50°8′8″ пн. ш. 30°5′23″ сх. д. / 50.13556° пн. ш. 30.08972° сх. д. / 50.13556; 30.08972
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Велика Мотовилівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Фастівський
Тер. громада Фастівська міська громада
Код КАТОТТГ UA32140150040088805
Основні дані
Засноване 1018
Перша згадка 1018 (1006 років)[1]
Населення 1321
Площа 0,63 км²
Густота населення 2096,83 осіб/км²
Поштовий індекс 08522
Телефонний код +380 4565
Географічні дані
Географічні координати 50°8′8″ пн. ш. 30°5′23″ сх. д. / 50.13556° пн. ш. 30.08972° сх. д. / 50.13556; 30.08972
Середня висота
над рівнем моря 		197 м
Місцева влада
Адреса ради 08522, Київська обл., Фастівський р-н, с. Велика Мотовилівка, вул. Шкільна, 1
Карта
Велика Мотовилівка. Карта розташування: Україна
Велика Мотовилівка
Велика Мотовилівка
Велика Мотовилівка. Карта розташування: Київська область
Велика Мотовилівка
Велика Мотовилівка
Мапа
Мапа

CMNS: Велика Мотовилівка у Вікісховищі

Вели́ка Мотови́лівка — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 1321 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]
Мотовилівка на карті XVIII століття
Мотовилівка на мапі Зигмунда Герстмана
Палац в 1875 році на рисунку Наполеона Орди

Народні перекази свідчать, що у глибоку давнину на місці Мотовилівки було місто Міна, оселений греками. Цей град було вщент знищено печенігами ще у ХІІ ст. Місцина довгий час називалася пусте Городище.

У 1159 р. Пусте Городище почало заселятися під назвою Гуляники. У 1 половині XV ст. маєток Гуляники були подаровані Михайлвоі Рожановському. У XVI ст., під час нападу татар, Гуляники були розорені.

Тож Мотовилівка — назва попереднього стародавнього містечка Гуляники після переходу його у власність Івана Мотовила (Мотовилівця) у XVI столітті (1560 року). Основа цього містечка була якраз на пагорбових теренах сучасного с. Велика Мотовилівка. Наприкінці XVI ст. (1595 р.король Сигізмунд ІІІ, дарує Яну Аксаку) воно переходить у власність родини Аксаків. Поселення задвна йменувалося містом.

1686 року, внаслідок поділу України, т.з. «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою кордон пройшов по річці Стугна, тому єдине поселення Мотовилівка розділив кордон — сучасна Мотовилівка відходила до складу московської держави, сучасна Велика Мотовилівка — до Польщі. Під час козацького повстання Семена Палія Мотовилівку (польську) захопили загони Плиски, Хмуренка та Сороченка (1690—1704 у підпорядкуванні Палія, до 1709 підпорядковане гетьману Мазепі, до 1711 П. Орлику). Після повернення поляків у 1711 році у свої володіння внаслідок підписання царським урядом того ж року Прутського трактату, козацьке населення, що оселилося там раніше, змушене було переселятися на протилежний берег р. Стугни, внаслідок чого утвориться інша нова Мотовилівка. Історична ж Мотовилівка почала називатися Панською або польською Мотовилівкою, а у радянські часи стала Великою Мотовилівкою.

У XVIII столітті Мотовилівка була осередком гайдамацького руху, 1734 в районі мотовилівського ключа діяв загін Лазаря Таранця. 1768 року тут побував Яків Довгошиєнко[2].

1793 року відбувся другий поділ Польщі і поселення вже не було прикордонним, однак поділ сіл на Малу або Казенну та Велику Мотовилівки залишився й у майбутньому.

У 1917—1919 роках у селі діяла заснована Овсієм Гончарем у своїй хаті «Просвіта» ім. Б. Грінченка. Овсій Гончар (або отаман Бурлака) був уродженцем села і підняв весною 1919 року грандіозне антибільшовицьке повстання селян Фастівщини, яке вдалося розбити тільки за участі знятих з фронтів частин Червоної Армії. Під час війни у 1941—1943 роках у селі діяв осередок ОУН (Пурик, Головко, інші). Село було звільнено від німців 6 листопада 1943 року.

Під час референдуму 1 грудня 1991 року майже 99 % сільчан підтримали Акт проголошення незалежності. 2016 на фасаді Великомотовилівськоі ЗОШ встановлено меморіальну дошку отаману Бурлаці (Овсію Гончару). У 2017 в селі відкрито оновлену, завдяки коштам місцевих жителів і підприємців, церкву Пресвятої Богородиці. А 2018 відновлено склеп родини Руліковських в якому діє каплиця римо - католицької громади.[3]

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Велика Мотовилівка (приписні Мотовилівська слобідка з кладбищ. час. св. Іоанна Богослова, с. Єленівка) XVIII ст. — Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського пов. Київського нам., з 1797 р., ХІХ ст. Ксаверівської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_021.xml [Архівовано 2 червня 2017 у Wayback Machine.]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У селі збереглися руїни панського маєтку (фундаменти, що повністю заросли кущами), цегляного костелу (підвал) та Склеп-усипальниця Руліковських кінця 19 ст. з двома меморіальними дошками польською мовою: Едварду Руліковському (історик-археолог) та Антону Руліковському.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Едвард Руліковський — польський історик і етнограф, дослідник Правобережної України, народився та похований у селі.[4]
  • Гончар Овсій Іванович — видатний громадський і військовий діяч на Київщині у 1917—1921 роках — періоду Української національно-визвольної революції.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Вказівник Велика Мотовилівка
    Вказівник Велика Мотовилівка
  • Пам'ятник воїнам-визволителям та воїнам-односельчанам
    Пам'ятник воїнам-визволителям та воїнам-односельчанам
  • Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області
    Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області (до реставрації 2016 р.)
  • Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області
    Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області (після реставрації 2016—2017 рр.)
  • Фундаменти панського маєтку, що заросли кущами, Велика Мотовилівка
    Фундаменти панського маєтку, що заросли кущами, Велика Мотовилівка
  • Став, вид від колишнього панського маєтку, Велика Мотовилівка
    Став, вид від колишнього панського маєтку, Велика Мотовилівка
  • Підвал колишнього костелу, Велика Мотовилівка
    Підвал колишнього костелу, Велика Мотовилівка
  • Сільська рада, Велика Мотовилівка
    Сільська рада, Велика Мотовилівка
  • Церква, Велика Мотовилівка
    Церква, Велика Мотовилівка
  • Дім молитви, Велика Мотовилівка
    Дім молитви, Велика Мотовилівка

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мартиролог, Київська, 1094
  2. ↑ Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  3. ↑ Денисенко А.А. Московский военный округ в 1908 – марте 1909 гг. накануне нового этапа реформ русской армии. Исторический журнал: научные исследования. Т. 2, № 2. 2019-02. с. 71—81. doi:10.7256/2454-0609.2019.2.28031. ISSN 2454-0609. Процитовано 29 вересня 2024.
  4. ↑ Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… С. 325.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Наталія Яковенко. Аксаки, правнуки Тамерлана // На переломі. — К.: Україна, 1994. — 352 с. — С. 323—334. — ISBN 5-319-01070-2
  • Так творилося українське військо: 10 спогадів учасників Визвольної війни 1917 — 1920-х років / Упор. Р. Коваль. — Київ — Вінниця: «Державна картографічна фабрика», 2008.
  • Edward Rulikowski. Motowidłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 742. (пол.) — S. 742—748. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
{{{alt}}} Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Велика_Мотовилівка&oldid=43729289