Велика мечеть Сіврихісар

Велика мечеть Сіврихісар
Велика мечеть Сіврихісар
	Зовнішня сторона Великої мечеті Сіврихісар
	39°27′2.9999881000065″ пн. ш. 31°32′13.999992100001″ сх. д. / 39.45083° пн. ш. 31.53722° сх. д.
Тип споруди	мечеть
Розташування	Туреччина, Ескішехір
Початок будівництва	1232
Будівельна система	блочний каміньd
Стиль	Anatolian Seljuk architectured
Належність	сунніти
	Велика мечеть Сіврихісар (Туреччина)
	Велика мечеть Сіврихісар у Вікісховищі

Велика мечеть Сіврихісара (тур. Sivrihisar Ulu Camii) — історична мечеть у місті Сіврихісар, Туреччина.

Мечеть розташована в районі Сіврихісар ільче (район) провінції Ескішехір. Вона була побудована Лешкером Еміром Целаледдіном Алі в 1231—1232 рр. за правління конійського султана Кей-Кубада I (1220—1237). Її двічі реставрували, в 1275 році Емінюддін Микаїл бін Абдулла за правління регента Кей-Хосров III (1265—1284), і в 1440 році Хизир Бей, суддя в Сіврихісарі, а пізніше перший суддя в Стамбулі.^[1] Мечеть є рідкісним зразком архітектурної техніки дерев'яних колон в Анатолії разом із чотирма іншими.

Площа землі мечеті — 1485 кв. м. Вона має прямокутний план. Зовнішні стіни з ашлару. Має чотири входи. На північній та східній брамі знаходяться мармурові написи, що показують дати побудови. Дах покритий черепицею, яку недавно замінили свинцевим листом. Всередині дах тримають 67 дерев'яних колон, з яких верхня частина прикрашена пофарбованими переважно в зелений, червоний та чорний кольори гравюрами традиційних фігур. Деякі колони стоять на кам'яній основі. Цілком імовірно, що голова кам'яних колон походить від Пессінуса, древнього міста, відомого як Баллігісар, поблизу Сіврихісара. У мечеті є шість нефів. Середні нефи вищі за інші, що нагадують історичні тюркські намети, використовувані в кочову епоху Середньої Азії. Мінбар, амвон, є шедевром, зробленим Хорасанлі Ібні Мехметом в 1245 році, славиться своїми прикрасами у вигляді геометричних і квіткових візерунків, вигравюруваних у горіховому дереві. Вважається, що мінбар був привезений сюди від Сіврихісара Маліда Сіліріхара, який був знесений у 1924 році. Мінарет був доданий Османом Оглу Хачі Хабібом у 1409—1410 рр. відповідно до напису на ньому^[2].