Великий утікач (фільм 2023)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великий утікач
англ. The Great Escaper
Жанривоєнна біографічна драма
РежисерОлівер Паркер
ПродюсериДуглас Рей
Роберт Бернштейн
СценаристВільям Айворі
У головних
ролях
Майкл Кейн
Гленда Джексон
ОператорКрістофер Росс
КомпозиторКрейг Армстронг
МонтажПол Тотхілл
КінокомпаніяPathé
BBC Films
Ecosse Films
Film i Väst
Filmgate Films
Дистриб'юториСвіт Pathé
Україна Артхаус Трафік
Тривалість96 хв.
Моваанглійська, французька, німецька
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Франція Франція
Швеція Швеція
Рік2023
Дата виходуВелика Британія 6 жовтня 2023
Україна 19 жовтня 2023
Касові збори$10,310,426
IMDbID 14124080
Рейтинг12+
IMDb: 7/10 зірок
thegreatescaper.film

Великий утікач (англ. The Great Escaper) — драматичний фільм режисера Олівера Паркера, вперше представлений 06 жовтня 2023 року[1]. Заснований на фактах з життя Бернарда Джордана, британського ветерана Другої світової війни, який втік з будинку для літніх людей до Нормандії задля святкування ювілею висадки союзних військ[2].

Сюжет

[ред. | ред. код]

89-річний ветеран Другої світової, колишній матрос королівського флоту Бернард Джордан разом зі своєю дружиною Рене мешкає в Англії у будинку для літніх людей. Влітку 2014 року, напередодні святкування ювілею дня Д він отримує відповідь про відсутність вільних місць у групі, що відправляється до Франції та приймає рішення самотужки дістатися Нормандії.

В цьому рішенні Бернарда підтримує дружина, яка після виявлення його відсутності у будинку для літніх людей, розповідає персоналу, що її чоловік вийшов прогулятися та скоро повернеться.

Тим часом Бернард на поромі прибуває до Франції та знайомиться з іншим ветераном, колишнім пілотом королівських ВПС, Артуром, який дає йому запрошення на святкову церемонію, де серед присутніх зазначені перші особи країн-союзників.

В одному з кафе, вони раптово зустрічаються із німецькими ветеранами, вшановують одне одного та віддають їм свої запрошення.

Бернард з Артуром згадують минуле та виявляється кожен з них відчуває особисту провину: Артур — за смерть свого брата, якій теж воював проти нацизму та загинув під час бомбардування союзниками території, захопленої гітлерівськими військами; Бернард вважає себе винним у загибелі свого бойового товариша-танкіста, який був вбитий під час висадки на французькому узбережжі.

Вони їдуть до військового цвинтаря у Байо, де поховані їх бойові товариші та відвідують місця їх поховання.

Незабаром Бернард дізнається, що його втеча стала однією з головних тем британських та французьких газет, а він отримав прізвисько «великий утікач».

У ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Майкл Кейн Бернард (Берні) Джордан
Гленда Джексон Ірен (Рене) Джордан
Джон Стендінг Артур Говард-Джонсон
Джекі Клюн Джудіт Кук
Даніель Віталіс Адель
Бреннан Ріс Мартін Робертс
Вольф Калер Генріх

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Фільм отримав схвальні відгуки, які, переважно, зауважують на майстерну гру Майкла Кейна та Гленди Джексон[3][4]. Зокрема, за рецензією видання The Guardian, вони «несуть радість у зворушливу правдиву історію Бернарда Джордана»[5].

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

У квітні 2024 року фільм отримав нагороду на міжнародному кінофестивалі BCN film fest (Барселона) у категорії «Кращий актор» (Майкл Кейн)[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Великий утікач (укр.), процитовано 3 вересня 2024
  2. McVeigh, Tracy (7 червня 2014). D-day veteran, 89, who ran off to France for anniversary: 'I'd do it again'. The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Процитовано 3 вересня 2024.
  3. The Great Escaper review: A fitting final film for two British acting legends. Radio Times (брит.). Процитовано 3 вересня 2024.
  4. Diezmartínez, Ernesto (11 липня 2024). Doble adiós de Glenda Jackson y Michael Caine. Letras Libres (es-MX) . Процитовано 3 вересня 2024.
  5. Bradshaw, Peter (5 жовтня 2023). The Great Escaper review – Michael Caine and Glenda Jackson exude ineffable class. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 3 вересня 2024.
  6. Palmarés. BCN Film Fest (англ.). Процитовано 3 вересня 2024.