Великомихайлівка (Новооскольський район)
| село Великомихайлівка | |
|---|---|
| Великомихайловка | |
| |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Бєлгородська область |
| Муніципальний район | Новооскольський район |
| Міський округ | Новооскольський міський округ |
| Код ЗКАТУ: | 14244807001 |
| Код ЗКТМО: | 14644424101 |
| Основні дані | |
| Населення | 1955 |
| Площа | 14 км² 
|
| Поштовий індекс | 309620
|
| Телефонний код | +7 47233
|
| Географічні координати: | 50°46′30″ пн. ш. 37°35′30″ сх. д. / 50.775° пн. ш. 37.591666666667° сх. д. |
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
| Мапа | |
  Великомихайлівка  Великомихайлівка | |
|
| |
|
| |
Великомихайлівка (рос. Великомихайловка) — село у Новооскольському районі Бєлгородської області Російської Федерації.
Населення становить 1955 осіб. Входить до складу муніципального утворення Новооскольський міський округ.
Населений пункт розташований у східній частині української суцільної етнічної території — східній Слобожанщині.
Від 2018 року органом місцевого самоврядування є Новооскольський міський округ[1].
Радомський Олександр Максимович (1887-1938) - учитель, член агітсекції Запорізької "Просвіти", Закінчив Переяславську учительську семінарію, що в Полтаві. Був слухачем Петербурзького університету. Працював вчителем. Під наглядом поліції з 1913 року. Український есер. Розстріляний чекістами.[2]
| 1959[3] | 2002[4] | 2010[5] |
|---|---|---|
| 2703 | ↘2122 | ↘1955 |
500
1000
1500
2000
2500
3000
1959
2002
2010
- ↑ Об объединении всех поселений, входящих в состав муниципального района «Новооскольский район», и наделении вновь образованного муниципального образования статусом городского округа, и о внесении изменений в закон Белгородской области «Об установлении границ муниципальных образований и наделении их статусом городского, сельского поселения, городского округа, муниципального района». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2021.
- ↑ Щоденник Павла Дерев'янка Ч.1/5 1899-1917 роки Запорізька "Просвіта" - видатні та завзяті | (укр.), процитовано 23 листопада 2023
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Белгородская область. 15. Численность неселения городских и сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
|
Це незавершена стаття з географії Бєлгородської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
