Очікує на перевірку

Великі хани Монгольської імперії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Великі хани Монгольської імперії

До цього списку включені правителі єдиної імперії (Еке Монгол улус — Великого Монгольського улусу), включаючи регентів, каани-імператорів династії Юань і великих ханів династії Північна Юань.

Великі хани

[ред. | ред. код]
Монгольські великі хани династії Юань
[ред. | ред. код]
  • Хубілай (Сецен-хаган, 1260—1294)
  • Темура (Олджейту-хаган, 1294—1307)
  • Хайсан (Кулуг-каган, 1307—1311)
  • Аюрбарібада (Буянт-хаган, 1311—1320)
  • Шідебала (Геген-хаган, 1321—1323)
  • Єсун-Темур (1323—1328)
  • Раджапіка (1328)
  • Туг-Темура (Джаяту-хаган, 1328—1329)
  • Хошіла (Кутукту-хаган, 1329)
  • Туг-Темура (Джаяту-хаган, 1328—1332)
  • Ірінджібал (1332)
  • Тогон-Темура (Ухагату-хаган) (1333—1368)
Великі монгольські хани династії Північна Юань
[ред. | ред. код]
  • Білігту-хан (Аюшрідара) (1370—1378)
  • Усха-хан (Тогуса-Темура) (1378—1388)
  • Дзорігту-хан (Есудер) (1388—1392)?
  • Енке-хан (? -1392)
  • Елбег Нігулесугчі-хан (1392—1399)
  • Гун Темура-хан (1400—1402)
  • Оруг Темура-хан — Ні-чингизид (1400—1403)
  • Олдз Темура-хан (Пуньяшрі) (1403—1412)
  • Делбег-хан (1415)
  • Ойрадай-хан (1415—1425)
  • Адай-хан (1425—1438)
  • Тайсун-хан (Тохта-Бугу) (1433—1452)
  • Агбарджін-джінон (1453)
  • Есен-тайши — вождь ойратів, що не-чингисидов (1453—1454)
  • Махагургіс-хан (Укегту) (1454—1465)
  • Молоні-хан (1465—1466)
  • Мандуул-хан (1475—1478)
  • Даян-хан (Бату-Мунке) (1478—1516)
  • Барсболод-джінон — регент (1516)
  • Боді-Алаг-хан (1516—1547)
Наступні хани-наступники Даян-хана безпосередньо управляли тумен Чахар, і, хоча вони мали формальну владу над іншими монгольськими туменами, не мали реальної влади керувати ними.
[ред. | ред. код]
  • Дарайсун-Годен-хан (1547—1557
  • Тумен-Дзасагту-хан (1557—1592)
  • Буян-Сецен-хан (1592—1603)
  • Лігден-хан (1604—1634)
  • Еджей-хан (1634—1635)

Влада останнього всемогольского хана була ліквідована імперією Цин в свою користь.

Монгольська незалежна монархія в XX столітті
[ред. | ред. код]

Після повалення династії Цин в Китаї Монголія оголосила незалежну теократичну монархію: Богдо-геген Джебцзун-Дамба-хан (1911—1924)

З 1921 р монархія набула статусу обмеженою, в 1924 р в зв'язку зі смертю монарха була проголошена народна республіка.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.