Велло Ярвесалу
Велло Ярвесалу | |
---|---|
Народився | 2 березня 1953 Talid |
Помер | 24 липня 2019 (66 років) |
Поховання | Alevi Cemeteryd |
Країна | СРСР Естонія |
Діяльність | технік, бізнесмен, місцевий політик, почесний консул, економіст |
Alma mater | Талліннський технічний університет і Естонський університет природничих наук |
Посада | mayor of Pärnud |
Партія | Коаліційна партія Естонії |
Нагороди | |
Велло Ярвесалу (ест. Vello Järvesalu; нар. 2 березня 1953 року, село Талі, Пярнумаа — 24 липня 2019) — естонський технік, підприємець та політик, мер міста Пярну (1995—1999), віце-голова Коаліційної партії, колишній Почесний консул України в Естонії.
Народився 2 березня 1953 року в селі Талі, Пярнумаа[1].
У 1971 році закінчив Талліннський будівельномеханічний технікум за спеціальністю технік-механік автомобільної техніки, а у 1989 — Естонську сільськогосподарську академію, факультет «Економіка і організація сільськогосподарського виробництва»[2].
Трудову діяльність розпочав у 1971 році як водій автоколони 3054[1].
У 1971—1973 роках — служба в армії[1].
З 1973 по 1975 рік — водій автоколони, майстер, а з 1975 по 1978 — завідувач майстернями звірогосподарства в смт Аудра[1].
У 1978—1981 роках працював секретарем оргвідділу ЛКСМЕ та другим секретарем райкому Пярнуського ЛКСМЕ. З 1981 по 1984 рік — інструктор промислового відділу Пярнуського райкому КПРС[1].
У 1984—1988 роках — головний спеціаліст з кадрів Агропромислового об'єднання[1].
З 1988 по 1995 рік обіймав посаду директора Пярнуської міської друкарні[1].
У 1995 році був обраний по посаду мера міста Пярну, також кілька раз обирався депутатом міської ради Пярну[2].
У 1999—2001 роках — директор друкарні «Пярну трюкк»[1].
З 2001 по 2010 рік — директор лікувально-оздоровчого комплексу СПА «Естонія»[3].
Від 2003 року був президентом «Клубу друзів України»[1].
З 2006 по 2011 рік був Почесним консулом України м. Пярну і Західної Естонії, у 2013 році його замінив В'ячеслав Леєдо[4][5].
Помер 24 липня 2019, у зв'язку з тривалою хворобою[2].
- Почесна грамота Верховної Ради України (2006)[1];
- Почесний знак Сил оборони Естонії (2002)[6];
- Командор Королівського Норвезького ордена Заслуг (1999)[1];
- урядові нагороди Естонської Республіки[1].
У 2010 році був звільнений з посади директора лікувально-оздоровчого комплексу СПА «Естонія» через корупційний скандал[7]. Поліція затримала Велло Ярвесалу за підозрою у розтраті коштів, підробці документів та використанні ресурсів комплексу у власних цілях[3][8]. Суд визнав його винним та оштрафував на суму 154 500 крон[9][10].
Був одружений, мав сина і доньку.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Україна дипломатична: наук. щоріч. [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Дип. акад. при Мін-ві закордонних справ України, Головна дирекція по обслуговуванню іноземних представництв, Історичний клуб «Планета». — Київ: [б. в.], 2010 — Виходить щорічно. — ISSN 2707-7683
- ↑ а б в ERR (29 липня 2019). Suri endine Pärnu linnapea Vello Järvesalu. ERR (ест.). Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ а б Taastusravikeskus Estonia toitis Vello Järvesalu mõlemat kodu. Pärnu Postimees (ест.). 20 жовтня 2010. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Почетным консулом Украины в Эстонии может стать Велло Ярвесалу. Национальные интересы (ru-RU) . 25 липня 2006. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Вячеслав Леедо станет почетным консулом Украины в Пярну | ПАНОРАМА (ru-RU) . 4 травня 2013. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Клуб резервистов. www.moles.ee. Газета "Молодежь Эстонии". Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Estonia nõukogu vabastas Vello Järvesalu ametist. Pärnu Postimees (ест.). 29 вересня 2009. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Бывшего мэра Пярну подозревают в хищениях. RUS Delfi (рос.). 1224569774. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Pärnu maakohus karistas Vello Järvesalu rahalise karistusega. Delfi (ест.). 1283945539. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Бывший мэр Пярну приговорен к большому штрафу. Rus.Postimees.ee (рос.). 8 вересня 2010. Процитовано 24 травня 2020.