Перейти до вмісту

Веллінгтон

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Веллінгтон
англ. Wellington
маор. Te Whanga-nui-a-Tara
Вид Веллінгтон
Вид Веллінгтон
Прапор Веллінгтон
Прапор
Герб Веллінгтон
Герб		 Official logo of Веллінгтон
Logo
Прізвисько: Welly, Вітряне місто
Координати: 41°17′20″ пд. ш. 174°46′38″ сх. д. / 41.28889° пд. ш. 174.77722° сх. д. / -41.28889; 174.77722
Країна Нова Зеландія Нова Зеландія
Регіон Веллінгтон
Територія Веллінгтон, Нижній Хатт, Верхній Хатт, Поріруа
Британське поселення 20 вересня 1839 року
Уряд [1]
 - Тип Парламентська демократія та Конституційна монархія
Площа
 - Місто 289,9 км²
 - Агломерація 303 км²
Населення (червень 2021)
 - Місто 215 900 осіб
 - Агломерація 439 200 осіб
Часовий пояс NZST (UTC+12)
 - Літній час NZDT (UTC+13)
Поштовий код 5000, 5300, 6000
Телефонний код(и) 04
Вебсайт: wellingtonnz.com
Розташування Веллінгтон
Розташування міста на мапі Нової Зеландії
Розташування міста на мапі Нової Зеландії
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Веллінгтон (значення).

Веллінгтон або Те Вангануї-а-Тара (англ. Wellington, маор. Te Whanga-nui-a-Tara) — столиця Нової Зеландії, третє місто за населенням та центр другої за чисельністю агломерації країни, найбільша столиця серед країн Полінезії.

Природні умови

[ред. | ред. код]

Місто лежить на півдні Північного острова, на березі бухти вулканічного походження Ламбтон, що є частиною протоки Кука. Через це місто досить часто піддається сильним штормовим вітрам. Столиця оточена горбами. Місто визнане сейсмонебезпечним. Природна рослинність представлена деревами і чагарниками, серед яких переважають вічнозелені види.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат — субтропічний морський (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена). Найтепліший місяць — січень (середня температура 16 °C), тоді як найхолодніший — липень (середня температура 8 °C). За рік у середньому випадає 1250 мм опадів, переважно у вигляді дощів. Сніг спостерігається лише високо в горах.

Клімат 1928–2015, 1961–2015
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 30,1 30,1 28,3 24,7 22,0 18,3 17,6 19,3 21,9 25,1 26,9 29,1 30,1
Середній максимум, °C 20,1 20,3 19,0 16,6 14,0 11,9 11,1 11,9 13,4 15,0 16,7 18,6 15,7
Середня температура, °C 16,6 16,8 15,7 13,6 11,3 9,3 8,5 9,1 10,5 11,9 13,4 15,3 12,7
Середній мінімум, °C 13,1 13,3 12,4 10,7 8,6 6,7 5,9 6,4 7,5 8,8 10,1 12,0 9,6
Абсолютний мінімум, °C 4,1 5,2 4,6 2,6 1,0 −0,1 0,0 −0,1 0,2 1,2 2,1 3,4 −0,1
Середня кількість сонячних годин(інші мови) на місяць 240,3 205,0 194,7 153,8 126,0 102,3 111,4 137,2 163,2 191,1 210,8 222,9 2058,7
Норма опадів, мм 77.8 76.9 86.1 98.2 120.3 131.2 136.4 124.5 99.6 110.7 88.4 93.5 1243.6
Днів з дощем 7,2 7,0 8,3 9,4 11,6 13,3 13,3 13,0 11,0 11,5 9,4 9,0 124,0
Вологість повітря, % 79.5 81.6 82.2 82.8 84.6 85.9 86.1 84.6 80.6 80.4 78.9 79.7 82.2
Джерело: CliFlo[2]

Історія

[ред. | ред. код]

На початку XIX століття почався процес захоплення європейцями земель корінного населення маорі. У 1839 р. полковник Вільям Вейкфілд, що служив у Новозеландській компанії, заснував місто трохи північніше за його сучасне розташування. Проте у 1840 р. сильні розливи річки Хатт примусили переселитися на південь. Перші переселенці назвали місто Веллінгтоном на честь фельдмаршала Артура Велслі, 1-го герцога Веллінгтона, командувача об'єднаних англо-голландських військ, за ту допомогу, яку він надав першим переселенцям. Сильний землетрус 1848 р. викликав серйозні руйнування в місті, а у 1854 р. з тієї ж причини загинули багато людей. У 1865 р. Веллінгтон став столицею Нової Зеландії, якою він є і досі.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними на літо 2021 р. чисельність населення міської зони Веллінгтона становить 215 900 осіб. У прилеглих до міської межі населених пунктах, що регіонально відносяться до «великого Веллінгтона» проживає ще 222 900 осіб. Площа міста становить 290 км².

Приблизно 19% чисельності населення становлять діти віком до 15 років і близько 9% — люди, яким за 65 років. Серед етнічних груп переважають європейці (щонайменше 81 % загальної чисельності населення міста). Наступна найбільша етнічна група — маорі (понад 4 % населення міста). Решта населення — переважно представники азійських народів і вихідці з країн Полінезії.

У спілкуванні переважає англійська мова. Іншими найбільш часто вживаними мовами є французька, маорі, самоан, німецька і китайська.

Велика частина жителів Веллінгтона сповідує християнство. Послідовники ісламу, юдаїзму та буддизму також широко представлені у Веллінгтоні.

Економіка

[ред. | ред. код]

Гавань Веллінгтона є одним з головних морських портів Нової Зеландії і обслуговує як внутрішнє, так і міжнародне судноплавство. Порт обробляє приблизно 10,5 мільйона тонн вантажів щорічно[3], імпортуючи нафтопродукти, автомобілі, корисні копалини та експортуючи м'ясо, деревину, молочну продукцію, шерсть та фрукти. Багато круїзних суден також заходять у порт.

Урядовий сектор вже давно є опорою економіки. Традиційно центральне розташування Веллінгтона означало, що це місце розташування багатьох головних офісів компаній різних секторів - зокрема в галузі фінансів, технологій та важкої промисловості, після економічної дерегуляції та приватизації багато штаб-квартир перебралися до Окленда[4][5].

Туризм, мистецтво та культура, кіно та ІКТ відіграють все більшу роль в економіці міста. Середній дохід Веллінгтона значно перевищує середній показник у Новій Зеландії[6] і найвищий серед усіх новозеландських міст.[7] У ньому значно більша частка людей з вищою кваліфікацією, ніж в середньому по країні[8]. Основні компанії, що мають штаб-квартиру у Веллінгтоні:

  • Centreport
  • Chorus Limited
  • Contact Energy
  • The Cooperative Bank
  • Datacom Group
  • Infratil
  • Kiwibank
  • Meridian Energy
  • New Zealand Post
  • New Zealand Exchange
  • Todd Corporation
  • Trade Me
  • Weta Digital
  • Wellington International Airport
  • Xero
  • Z Energy

За переписом 2013 року найбільшою галуззю зайнятості для мешканців Веллінгтона були професійні, науково-технічні служби (25 836 осіб), державне управління та безпека (24 366 осіб), охорона здоров'я та соціальна допомога (17 466 осіб), освіта та навчання (16 550 осіб) і роздрібна торгівля (16 203 особи)[9]. Крім того, Веллінгтон є важливим центром новозеландської кіно- та театральної індустрії та другий за Оклендом за кількістю підприємств екранного виробництва[10].

Освіта

[ред. | ред. код]

Університет Вікторії має чотири кампуси і працює за системою трьох триместрів (початок - березень, липень і листопад)[11]. 2008 року в ньому навчалося 21 380 студентів; з них 16 609 були студентами денного відділення. Університет має 1930 штатних співробітників[12].

Кампуси в Веллінгтоні мають університет Мессі та університет Отаго. Інші виши — Веллінгтонський технологічний інститут, Новозеландська музична школа, Нова драматична школа Нової Зеландії.

Культура

[ред. | ред. код]
У ботанічному саду
Будівля парламенту (вулик)

Веллінгтон — надзвичайно гарне і затишне місто, що вражає великою кількістю мостів, тунелів, парків і скверів. Його архітектурна зовнішність різноманітна: еклектичні споруди XIX — першої половини XX століть на вулицях міста поєднуються з будівлями сучасного стилю і масовою дерев'яною забудовою. Однією з найцікавіших споруд столиці є округла будівля парламенту, яку містяни називають вуликом. Навпроти парламенту розташований колишній палац уряду — друга за величиною споруда з дерева у світі. Також привертає увагу собор Святого Павла. Вражає столичний ботанічний сад, що знаходиться на схилі високої гори.

Музеї та установи культури

[ред. | ред. код]

Музика

[ред. | ред. код]

У Веллінгтоні з'явилися такі музичні гурти, як Flight of the Conchords, The Warratah, The Mockers, The Phoenix Foundation, Shihad, Beastwars, Fly My Pretties, Fat Freddy's Drop, The Black Seeds, Demoniac.

Новозеландський симфонічний оркестр, струнний квартет Невайн і камерний оркестр Нової Зеландії базуються в Веллінгтоні. Місто також є батьківщиною біг-бенду Роджера Фокса і всесвітньо відомого чоловічого хору Vocal FX.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mayor Peter Chin. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 червня 2009.
  2. ↑ CliFlo - National Climate Database. NIWA. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 20 червня 2015.
  3. ↑ Frequently Asked Questions. www.centreport.co.nz (англ.). Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  4. ↑ The Encyclopedia of NZ – Economic fall and rise: 1976–2006. Te Ara. 13 липня 2012. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 16 вересня 2013.
  5. ↑ Terry Hall (23 липня 2012). Wellington businesses are fighting back. The Dominion Post. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 28 жовтня 2012.
  6. ↑ Living in Wellington. Careers New Zealand. 19 грудня 2008. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 19 червня 2015.
  7. ↑ Comparison of New Zealand cities. Emigrate New Zealand. 2006. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
  8. ↑ Wellington Facts & Figures – Census Summaries – 2006 – Occupation & Qualifications – New Zealand. Statistics New Zealand. 10 лютого 2013. Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 19 червня 2015.
  9. ↑ 2013 Census QuickStats about work and unpaid activities. Statistics New Zealand. 31 березня 2015. Архів оригіналу за 15 листопада 2015. Процитовано 21 травня 2017.
  10. ↑ Screen Industry Survey: 2007/08 – (spreadsheet – see pages 5, 8). Statistics New Zealand. 2008. Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 1 серпня 2009.
  11. ↑ Victoria University of Wellington – website. Victoria University of Wellington. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 29 липня 2009.
  12. ↑ Victoria in the year 2008. Victoria University of Wellington. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 29 липня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Нова Зеландія Територіальні управління Нової Зеландії
Острови Округи Міста
Північний острів Ваїкато • Вайпа • Вайроа • Вайтомо • Вакатане • Вангануї • Ванґареї • Гастінгс • Гауракі • Ґізборн* • Горовенуа • Західний Бей оф Пленті • Каверау • Кайпара • Капіті кост • Картертон • Манавату • Мастертон • Матамата-Піако • Нью-Плімут • Опотікі • Отороганга • Південна Вайрарапа • Південний Вайкато • Південний Таранакі • Рангітикеї • Роторуа • Руапеху • Стретфорд • Тараруа • Таупо • Темс-Коромандел • Фар Норт • Центральний Гокс-Бей Бленім • Веллінгтон • Верхній Хатт • Гамільтон • Нейпір • Нижній Хатт • Окленд* • Палмерстон-Норт • Поріруа • Тауранга
Південний острів Ашбертон • Баллер • Ваймакарірі • Ваймейт • Вайтакі • Вестленд • Ґор • Грей • Гурунуї • Кайкоура • Квінстаун-Лейкс • Клута • Маккензі • Марлборо* • Саутленд • Селуін • Тасман* • Тімару • Центральне Отаго Данідін • Інверкарґілл • Крайстчерч • Нельсон*
Окремі території Острови Чатем
Примітки: * — Територіальні управління які є одночасно регіонами.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веллінгтон&oldid=43955603