Велігоцька Ніна Іванівна
Велігоцька Ніна Іванівна | |
---|---|
Народилася | 31 липня 1935 Конотоп, Київська область, Українська СРР, СРСР |
Померла | 19 серпня 2015 (80 років) Київ, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | мистецтвознавиця, художниця, візуальна мисткиня |
Alma mater | МДУ (1958) |
Галузь | мистецтвознавство[1] і образотворче мистецтво[1] |
Заклад | ДП НДІТІАМ |
Науковий ступінь | кандидат мистецтвознавства (1977) |
Вчителі | Ільїн Михайло Андрійовичd і Василенко Віктор Михайловичd |
Членство | Спілка радянських художників України |
Нагороди |
Ніна Іванівна Веліго́цька (31 липня 1935, Конотоп — 19 серпня 2015, Київ) — українська мистецтвознавиця і живописець, кандидат мистецтвознавства з 1977 року; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1990 року.
Народилась 31 липня 1935 року в місті Конотопі (нині Сумська область, Україна) в сім'ї службовців. 1953 року закінчила Конотопську середню школу; 1958 року — Московський університет імені Михайла Ломоносова, де навчалася у Михайла Ільїна, Віктора Василенка.
Протягом 1958—1992 роках працювала старшою науковою співробітницею у Київському науково-дослідному інституті історії та теорії архітектури. З 1996 року була членом правління Київської організації Спілки художників України. Мешкала у Києві в будинку на проспекті Павла Тичини, № 11, квартира № 68 та у будинку на вулиці Смілянській, № 13, квартира № 93[2]. Померла у Києві 19 серпня 2015 року.
Досліджувала образотворче мистецтво України. Авторка 15 книг на цю тему (зокрема «Шляхами Малевича. Зупинка — Конотоп»), а також понад 250 статей в українських і закордонних виданнях. Брала участь у підготовці шеститомної «Історії українського мистецтва» (Київ, 1967, том 5).
- Уклала
- альбом «Веселкові барви: Українське декоративне мистецтво» (1971);
- альбоми «Марія Приймаченко» (1989, 1994);
- альбом «Погляд» (1990);
- каталог «Єдність: 100 українських митців світу — сторіччю українських поселень у Канаді» (1991).
- Авторка мистецтвознавчих досліджень
- «Майстри та промисли» / «Декоративное искусство», 1966, № 12;
- «Окраса інтер'єра» / «Мистецтво», 1966, № 4;
- «Скарби народні» / «Мистецтво», 1968, № 1;
- «Творча „стиковка“ народного та професійного живопису» / «Искусство», 1969, № 2;
- «Співдружність: Творчі взаємозв'язки народного і професійного мистецтва Радянської України», 1973;
- «Сучасне українське народне мистецтво», 1976;
- «Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР», 1986 (у співавторстві);
- «Монументальне і декоративне мистецтво в архітектурі України», 1989 (у співавторстві).
Авторка статей у Енциклопедії сучасної України[3] та Великій українській енциклопедії[4].
З 1990-х років займалася живописом. Майстерня художниці розташовувалась на Андріївському узвозі. Художній стиль — неопримітивізм; система образно-пластичного мислення й формотворення — у руслі української національної живописної культури. Серед робіт:
- «Краса — захист. Ангел України» (1991);
- «Дорога» (1992);
- «Конотопська відьма» (1992);
- «Жива ікона» (1993);
- «Квітки пам'яті» (1995);
- «Кандибинка» (1995);
- серія «Букет моїх спогадів» (1992—1995).
Персональні виставки відбулися у Сумах та Конотопі у 1996 році, у Києві у 2002 році.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Велігоцька Ніна Іванівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 23.
- ↑ Н. І. Велігоцька. Авторський внесок / Енциклопедія сучасної України.
- ↑ Велігоцька Н. І. автор Великої української енциклопедії. / Велика українська енциклопедія.
- Велігоцька Ніна Іванівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 69.;
- Велігоцька Ніна Іванівна // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 109 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Велігоцька Ніна Іванівна // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 300. — ISBN 5-88500-27-1;
- Примак О. «Конотоп — мій маленький Париж»// Конотопський край. — 1996. — 28 грудня;
- Федевич Л. Букет спогадів Ніни Вілегоцької// ЧП. 1996.- 22 листопада;
- Велігоцька Ніна Іванівна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 105 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- «Я родом з дитинства» // «Образотворче мистецтво». 2002. № 2;
- Сумщина в іменах.- Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа» СумДУ, 2003.- 624 с.;
- О. В. Загаєцька. Велігоцька Ніна Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.;
- Жінки-науковці
- Народились 31 липня
- Народились 1935
- Уродженці Конотопа
- Померли 19 серпня
- Померли 2015
- Померли в Києві
- Випускники Московського університету
- Науковці Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування
- Кандидати мистецтвознавства
- Члени Національної спілки художників України
- Заслужені діячі мистецтв УРСР
- Українські мистецтвознавці
- Кандидати мистецтвознавства СРСР
- Українські художниці
- Українські живописці
- Автори Енциклопедії сучасної України