Венгельельвен
Зовнішній вигляд
Венгельельвен | |
---|---|
Річка Венгельельвен на карті річки Онгерманельвен. | |
63°40′50″ пн. ш. 16°24′35″ сх. д. / 63.680568° пн. ш. 16.409698° сх. д. | |
Витік | озеро Споршен (швед. Sporrsjön[sv]) на річці Факсельвен[1] |
• координати | 63°44′36.01″ пн. ш. 15°48′20.8″ сх. д. / 63.7433361° пн. ш. 15.805778° сх. д. |
• висота, м | 276 (висота озера Споршен)[2] |
Гирло | річка Ф'єлльшеельвен |
• координати | 63°40′55.1″ пн. ш. 16°24′33.3″ сх. д. / 63.681972° пн. ш. 16.409250° сх. д. |
Басейн | Онгерманельвен |
Країни: | Швеція |
Прирічкові країни: | Швеція |
Регіон | Ємтланд |
Довжина | 32 км[3] |
Венгельельвен (швед. Vängelälven) — річка у центральній частині Швеції, права притока річки Ф'єлльшеельвен. Довжина — 32 км.[3] Утворюється внаслідок біфуркації річки Факсельвен, відходячи від неї у лівому напрямку. Витоком Венгельельвен є озеро Споршен (швед. Sporrsjön[sv]).[1] Річка проходить через кілька озер, її річище у деяких ділянках порожисте.
- Faxeälfven [Архівовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]. // Nordisk familjebok. — 7 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1907. — S. 1473–1474. (швед.)
- Mellersta Sverige. Skala 1:2500000 [Архівовано 13 січня 2014 у Wayback Machine.]. // Svensk världsatlas : utgiven av Generalstabens litografiska anstalt med anledning av dess 100-åriga tillvaro / (huvudred.: Bror Thordeman, Alfr. Söderlund). — Stockholm : Generalstabens litografiska anstalts förlag, 1930. — S. 23. (швед.) — Річка Венгельельвен на карті «Середня Швеція» у шведському «Атласі світу» 1930 року видання.
- ↑ а б Faxeälfven. // Nordisk familjebok. — 7 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1907. — S. 1473–1474. (швед.)
- ↑ Sporrsjön. // Sjöareal och sjöhöjd. — SMHI. — 25 november 2009. — S. 653. (швед.) — на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- ↑ а б Vängelälven на сайті Nationalencyklopedin — сайт шведської «Національної енциклопедії».