Цесіс
| Цесіс | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| |||
  Цесіс | |||
| Країна | Латвія | ||
| Регіон | Ліфляндія | ||
| Край | Талсинський край | ||
| Перша згадка | 1237 | ||
| Засновано | 1206 | ||
| Площа | |||
| • Загалом | 19,3 км² | ||
| Населення (2016)[1] | |||
| • Загалом | 17 170 ос. | ||
| • Густота | 889,6 осіб/км² | ||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
| • Літній час | EEST (UTC+3) | ||
| Сайт | www.cesis.lv | ||
 | |||
|
| |||
Це́сіс (латис. Cēsis) — місто в Латвії.
21 червня 1501 року в місті було підписано Венденський договір між Великим князівством Литовським та Лівонським орденом з метою спільних дій проти Великого князівства Московського[2].
Адміністративний устрій:
- 1237: Тевтонський орден, Лівонський орден, місто Венден.
- 1561: Велике князівство Литовське, Лівонське герцогство, Венденський повіт, місто Венден.
- 1569: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденський округ, місто Венден.
- 1598: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденське воєводство, місто Венден.
- 1620: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Інфлянтське воєводство, місто Венден.
- 1629: Шведське королівство, домініон Лівонія, місто Венден.
- 1721: Російська імперія, Ризька губернія, Ліфляндська провінція, місто Венден.
- 1726: Російська імперія, Ризька губернія, Венденська провінція, місто Венден.
- 1783: Російська імперія, Ризьке намісництво, Венденський повіт, місто Венден.
- 1796: Російська імперія, Ліфляндська губернія, Венденський повіт, місто Венден.
- 1917: Російська республіка, Ліфляндська губернія, Венденський повіт, місто Венден.
- 1920: Латвійська республіка, Цесіський повіт, місто Цесіс.
- 1940: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт, місто Цесіс.
- 1941: Німецька імперія, райхскомісаріат Остланд, генеральна округа Латвія, Вольмарський округ, Венденський повіт, місто Венден.
- 1944: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт, місто Цесіс.
- 1949: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський район, місто Цесіс
- 1991: Латвійська республіка, Цесіський район, місто Цесіс.
- 1991: Латвійська республіка, республіканське місто Цесіс.
- 1935: 8748 (латиші — 8020 (91,68 %), німці — 221 (2,53 %), євреї — 180 (2,06 %), росіяни — 152 (1,74 %), поляки — 52 (0.59 %), білоруси — 42 (0,48 %), естонці — 38 (0,43 %), литовці — 10 (0,11 %), інші — 33 (0,38 %))
- 1959: 13700
- 1989: 21123 особи.
- 2005: 18, 6 тис. жителів.
У 1889 році, під час будівництва Псково-Ризької залізниці на дільниці Рига — Валга відкрита залізнична станція під первинною назвою — Венден. У 1919 році станція перейменована на сучасну назву — Цесіс[3].
1889 року побудова перша будівля вокзалу. У 1944 році, під час Другої світової війни, будівля вокзалу була вщент зруйнована.
-
-
Станція Цесіс (1890)
_raudteejaamas_-_Water_tower_at_the_C%C4%93sis_train_station_(12809973935).jpg)
_raudteejaam_-_C%C4%93sis_train_station_(12810066323).jpg)
У 1946 році зведена нова будівля вокзалу в стилі «сталінського бароко»[4].
У 2014—2015 роках станція капітально відреконструйована.
- Мартіньш Ципуліс — латиський хокеїст
- Древін Олександр Давидович — латиський художник
- Альфред Калниньш — радянський латвійський композитор.
- Август Матіас Хаген — німецький художник
- Леонідс Рібіцкіс — латиський науковець.
- Луція Лочмеле — латиський кінорежисер.
- Імант Судмаліс — латиський радянський активіст та підпільник-партизан.
- Смішко Роман Володимирович — український футболіст.
- Меллер Емануїл Федотович — вчений, доктор технічних наук.
- Ватаци Ніна Борисівна (1908—1997) — білоруський бібліограф.
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- ↑ Александр Ягеллон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Latvijas Dzelzceļš. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 1 липня 2010. (латис.)
- ↑ Toms Altbergs, Karīna Augustāne, Ieva Pētersone. Dzelzceļi Latvijā. Rīga : Jumava, 2009, 80. lpp. ISBN 978-9984-38-698-0 (латис.)
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Baltisches historisches Ortslexikon, Teil 2: Lettland (Südlivland und Kurland). . Feldmann, Hans; Mühlen, Heinz von zur (Hg.) Köln: Böhlau, 1990, ISBN 3-412-06889-6, S. 690—693.
- Jegór von Sivers: Wenden, seine Vergangenheit und Gegenwart. Ein Beitrag zur Geschichte Livlands. Nicolai Kymmel, Riga 1857. Nachdruck: v. Hirschheydt, Hannover-Döhren 1975, ISBN 3-7777-0852-6.
- Erich Seuberlich: Notizen über Wendens Bürger bis zum Jahre 1773. Nach dem Kirchenbuch der Stadt Wenden in Livland und Pastor Heinrich Baumanns Manuskripten. Vogt, Papiermühle 1907.
- Baltische Länder — Reisehandbuch, Michael Müller Verlag, Erlangen 2008, ISBN 978-3-89953-380-4, S. 368 ff.
- Wenden // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 207. (пол.).— S. 207—208.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цесіс
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |