Салацгрива
| Салацгрива | |||
|---|---|---|---|
 Лютеранська церква | |||
| |||
  Салацгрива | |||
| Країна | Латвія | ||
| Регіон | Ліфляндія | ||
| Край | Салацгривський край | ||
| Перша згадка | 1391 | ||
| Площа | |||
| • Загалом | 12,57 км² | ||
| Висота | 4 м | ||
| Населення (2016)[1] | |||
| • Загалом | 3010 ос. | ||
| • Густота | 239,5 осіб/км² | ||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
| • Літній час | EEST (UTC+3) | ||
| Сайт | www.salacgriva.lv | ||
 | |||
|
| |||
Са́лацгріва (до 1917 року Саліси; латис. Salacgriva, ест. Salatsi, нім. Salismünde) — місто в Салацгрівському краю Латвії.
- Салацгрива (латис. Salacgrīva;
) - Залісмюнде (нім. Salismünde)
- Салаці (ест. Salatsi)
Розташоване на березі Ризької затоки в гирлі річки Салаца. Відстань до інших міст: Рига — 103 км, Лимбажі — 50 км, Валміера — 95 км.
- Салацьке городище. В 1226 р. тут був побудований замок ризького єпископа Альберта, що був зруйнований на початку XVIII ст.
- Салацгривський музей. Експозиція «Шлях міног». Пересувна експозиція про історію, мистецтво й побуті рибалок Салацгривського округу.
- Заколи для міног. Заколи, лов міноги в Салаці і дегустація.
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.