Вендський музей

Вендський музей
Вендський музей
нім. Wendisches Museum Cottbus; н.-луж. Serbski muzej Chóśebuz
	51°45′35″ пн. ш. 14°20′04″ сх. д. / 51.7598° пн. ш. 14.3345° сх. д.
Тип	музей
Присвячено	венди і сорабістика
Країна	Німеччина
Розташування	Котбус
Адреса	03046 Mühlenstraße 12, 03046 Cottbus
Засновано	1908
Відкрито	3 червня 1994
Директор	Werner Meshkankd
Сайт	wendisches-museum.de
	Вендський музей (Німеччина)
	Вендський музей у Вікісховищі

Вендський музей^[2]^[3] (нім. Wendisches Museum Cottbus, н.-луж. Serbski muzej^[4], також Serbski muzej Chóśebuz) — музей у місті Котбус, який є центральним музеєм історії та культури народу вендів (лужичан) у Нижній Лужиці. Сучасний музей було відкрито 1994 року, але його колекція започаткована 1908 року, коли в міському музеї було зібрано експонати, котрі розповідали про вендів.

Історія і опис

Перша колекція експонатів, що розповідала про історію і культуру вендів, була представлена в міському (краєзнавчому) музеї Котбуса в 1908 році — вона проіснувала у відкритому доступі до епохи Третього рейху. Велика частина експонатів цієї колекції була втрачена в роки Другої світової війни.

Вже в епоху НДР, в 1980 році, в Котбусі — у палаці, розташованому в парку Браніц — було створено музей літератури мовами лужичан: спочатку це була постійна експозиція, але потім трансформувалась у пересувну виставку. Через деякий час ця колекція була відправлена до архіву. Після 1985 року на основі архівних матеріалів була розроблена нова постійна експозиція: мета полягала в тому, щоб створити виставку не лише про літературу, а й про музику, фольклор та образотворче мистецтво вендів. Після повторного об'єднання Німеччини, 3 червня 1994 року, зусилля дали свої плоди і в місті було відкрито повноцінний музей вендів^[5]. Крім постійної експозиції, у 15 виставкових залах краєзнавчого музею з моменту його заснування пройшли більше чотирьох десятків спеціальних виставок найрізноманітнішої тематики: всі виставки були двомовними (німецько-сорбськими). Сьогодні в стінах музею зберігається найбільша колекція нижньосербських національних костюмів.

Див. також

Примітки

↑ https://wendisches-museum.de/ueber-uns/
↑ КОТБУС •. bigenc.ru. Большая российская энциклопедия. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
↑ Где придумали пасхальные фонтаны?. dw.com (рос.). Deutsche Welle. 31 березня 2018. Процитовано 20 лютого 2019.
↑ Werner Meschkank Zu den Begriffen „Sorben“ und „Wenden“ на сайті Wayback Machine..
↑ Elka Tschernokoshewa, Ines Keller. Dialogische Begegnungen. Minderheiten — Mehrheiten aus hybridologischer Sicht. [Архівовано 2019-02-24 у Wayback Machine.] — Waxmann Verlag, 2011. — С. 128. — 349 с. — ISBN 9783830974215.

Література

Werner Meschkank: Serbski muzej w Chośebuzu. Das Wendische Museum in Cottbus. Wendisches Museum, Cottbus, 1996. (Kleiner Museumsführer niedersorbisch/deutsch).
Albrecht Lange: Die Tracht des Hannoverschen Wendlandes. Drastwa Polobskich Slowjanow w Hannoverskej. Herausgegeben vom Wendischen Museum Cottbus, Textredaktion Martina Noack, Bildredaktion Michael Kablitz.

Посилання

Wendisches Museum Cottbus / Serbski muzej Chóśebuz. lausitzer-museenland.de (нім.). Lausitzer Museenland. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 20 лютого 2019.

Музеї Німеччина Етнологія

[[https://wendisches-museum.de/ueber-uns/_https://wendisches-museum.de/ueber-uns/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://wendisches-museum.de/ueber-uns/

[2] КОТБУС •. bigenc.ru. Большая российская энциклопедия. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.

[3] Где придумали пасхальные фонтаны?. dw.com (рос.). Deutsche Welle. 31 березня 2018. Процитовано 20 лютого 2019.

[4] Werner Meschkank Zu den Begriffen „Sorben“ und „Wenden“ на сайті Wayback Machine..

[5] Elka Tschernokoshewa, Ines Keller. Dialogische Begegnungen. Minderheiten — Mehrheiten aus hybridologischer Sicht. [Архівовано 2019-02-24 у Wayback Machine.] — Waxmann Verlag, 2011. — С. 128. — 349 с. — ISBN 9783830974215.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]