Вень Клавдія Василівна

Клавдія Василівна Вень (нар. 1916(1916), місто Жмеринка, Російська імперія, тепер Вінницької області — ?) — українська радянська діячка, новатор виробництва, машиніст паровозного депо, завідувач лабораторії залізничної станції Стрий Дрогобицької області. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Життєпис

Народилася в родині робітника-залізничника, машиніста бронепоїзда. Закінчила семирічну школу, школу фабрично-заводського навчання у Жмеринці, де здобула спеціальність токаря.

Трудову діяльність розпочала у 1931 році на залізничному транспорті. За короткий час оволоділа професією електрозварника і стала однією з найкращих стахановок депо станції Жмеринка. У 1938 році почала працювати помічником паровозного машиніста в залізничному депо станції Чернігів.

Після захоплення Галичини Червоною армією, у квітні 1940 року направлена на роботу машиністом в залізничне депо станції Стрий Дрогобицької області.

Під час німецько-радянської війни у 1941 році переведена у депо залізничної станції Сальськ Ростовської області, працювала паровозним машиністом на прифронтових магістралях. У 1941—1942 роках водила поїзди на підступах Сталінграда, Донбасу, Ростова-на-Дону, доставляючи на фронт бойову техніку та боєприпаси.

У 1944—1946 роках — машиніст паровозного депо залізничної станції Стрий Дрогобицької області. Була ініціатором передових методів праці, зокрема лунінських методів водіння великовагонних поїздів.

З початку 1946 року — завідувач лабораторії залізничної станції Стрий Дрогобицької області.

Нагороди

• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
• значок «Ударник Сталінського призову» (двічі)
• значок «Відмінний паровозник»
• значок «Почесний залізничник»

Джерела

• газета «Радянське слово» (Дрогобич) — 11 січня 1947 року.
• [1] [Архівовано 4 жовтня 2012 у Wayback Machine.]