Веприк Олександр Мойсейович
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
Веприк Олександр Мойсейович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 23 червня 1899[1][2] |
Місце народження | Балта, Подільська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 13 жовтня 1958[3][1][2] (59 років) |
Місце смерті | Москва, СРСР[3] |
Громадянство | СРСР Російська імперія |
Професії | композитор, музичний педагог, викладач університету |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Жанри | опера |
Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Олександр Мойсейович Веприк (23 червня 1899, Балта — 13 жовтня 1958, Москва) — радянський композитор і педагог українського походження.
Ріс у Варшаві. Вивчав фортеп'яно у Карла Вендлінґа в Лейпцигу. З початком Першої світової війни сім'я повернулася в Росію. Тут Веприк вивчав композицію в Олександра Житомирського в Петербурзькій консерваторії (1918—1921) і у Мясковського в Московській консерваторії (1921—1923).
Брав активну участь в музичному житті 1920 — 1930-х років. Викладав в Московській консерваторії (1923—1941), професор з 1930 року, декан з 1938 року.
1927 року був у відрядженні в Австрії, Німеччині та Франції, зустрічався з Шенбергом, Гіндемітом, Равелем, Онеґґером. У цей період музика Веприка була популярна в Європі та США: його твори виконували по Берлінському радіо (1928—1929), сюїтою Танці й пісні гето диригував в Карнеґі-холі Артуро Тосканіні (1933). Веприк не долучився до колективного осуду опери Шостаковича «Леді Макбет Мценського повіту» (1938).
Був заарештований як «єврейський націоналіст», 8 років ув'язнення, В 1950—1954 рр. відбував ув'язнення в таборі на Уралі. Реабілітований.
Веприк вважається одним з найбільших композиторів «єврейської школи» в радянській музиці. З-поміж його творів фортеп'янні сонати, скрипкова сюїта, альтова рапсодія, Кадиш для голосу і фортеп'яно (1925), Єврейські пісні, Дві п'єси для віолончелі та фортеп'яно (1934) та ін. Написав музику до фільму Юлія Райзмана «Остання ніч» (1936).
В останні роки твори Веприка виконуються світовими піаністами: Яков Нємцов, Табеа Ціммерман, Дмитро Ситковецький, Давид Герінгас. Альбом вперше записаних композицій для оркестру у виконанні Національного оркестру Вельсу Бі-Бі-Сі[en] під керуванням Криштофа-Матіаса Мюллера[de] вийшов 2019 року на лейблі Deutsche Grammophon.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122169425 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Богданов-Березовский В. М. Александр Моисеевич Веприк. — Л. : Музыка, 1964. — 131 с.
- Sitsky L. Aleksandr M. Veprik: The Ukrainian Bartók and Bloch / Idem. Music of the Repressed Russian Avant-Garde, 1900—1929. Westport: Greenwood Press, 1994, p. 236-241
- Nemtsov J. «Ich bin schon längst tot». Komponisten im Gulag: Vsevolod Zaderackij und Aleksandr Veprik // Osteuropa, 2007, № 6
- Калузький М. Репресована музика. М .: Видавничий дім «Класика-XXI», 2007
- [1] [Архівовано 29 червня 2021 у Wayback Machine.]
- [2] [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Народились 23 червня
- Народились 1899
- Уродженці Балти
- Померли 13 жовтня
- Померли 1958
- Померли в Москві
- Випускники Московської консерваторії
- Випускники Санкт-Петербурзької консерваторії
- Викладачі Московської консерваторії
- Реабілітовані в СРСР
- Радянські кінокомпозитори
- Радянські музичні педагоги
- Радянські композитори
- Композитори академічної музики XX століття