Верба двоколірна
Верба двоколірна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
Родина: | Вербові (Salicaceae) |
Рід: | Верба (Salix) |
Вид: | S. bicolor
|
Біноміальна назва | |
Salix bicolor |
Верба двоколірна[1] (Salix bicolor у т. ч. Salix phylicifolia) — вид квіткових рослин із родини вербових (Salicaceae).
Це кущ заввишки 2–4 метри. Пагони гладкі, злегка запушені, блискучі, коричнювато-ржаві. Листки овальні, голі, 3–8 см завдовжки, в 1.5–2.5 рази довші за ширину, зверху блискучі темно-зелені, знизу тьмяно-блакитно-зелені, цілокраї або нерівнозубчасті. Квітки з'являються разом з листям. Сережки до 3 × 1 см. Плоди до 5 мм завдовжки, спочатку коротко і густо запушені, потім голі. Насіння циліндричне, 1.2–1.4 × 0.35–0.45 мм; поверхня злегка зморшкувата, тьмяна, коричнева. 2n=76, 114[2][3][4].
Країни зростання: Австрія, Чехія, Німеччина, Швейцарія, пд. Польща, Словаччина, зх. Україна, Румунія, Андорра, пн. Іспанія, Франція[5][6]. Населяє гори, болотисті луки, джерела[2].
В Україні вид росте у високогір'ях Карпат (Чорногора), дуже рідко[7].
Декоративна рослина[8].
- ↑ Salix bicolor // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 33. (англ.)
- ↑ Salix bicolor. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 16.05.2023. (нім.)
- ↑ Salix bicolor. Flora Vascular. Процитовано 16.05.2023. (чеськ.)
- ↑ Salix bicolor. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 16.05.2023.
- ↑ Salix bicolor. Euro+Med Plantbase. Процитовано 16.05.2023.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 132.
- ↑ GRIN