Вербицький Микола Пилипович

Вербицький Микола Пилипович
Народився	11 червня 1924(1924-06-11) село Французьке, тепер село Лисогірка Кодимської міської громади Подільського району Одеської області
Помер	невідомо
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За взяття Відня»

Микола Пилипович Вербицький (11 червня 1924(19240611), село Французьке, тепер село Лисогірка Кодимської міської громади Подільського району Одеської області — ?) — молдавський радянський діяч, голова аграрно-промислового об'єднання Молдавської РСР із тютюну («Молдтютюнпром»). Член ЦК КП Молдавії в 1963—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КП Молдавії в 1981—1986 роках. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 6-го, 10—11-го скликань. Кандидат економічних наук.

Біографія

Народився в селянській родині. У 1941—1944 роках — сільськогосподарський робітник.

У квітні 1944 — 1948 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив мінометником та розвідником-спостерігачем 1-ї мінометної роти 1-го стрілецького батальйону 356-го гвардійського стрілецького полку 107-ї гвардійської стрілецької дивізії 2-го Українського фронту. У 1944 році вступив до комсомолу.

У 1948—1950 роках — старший податковий інспектор Долинського районного фінансового відділу Одеської області; вчитель середньої школи.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У 1950—1955 роках — помічник 1-го секретаря Кишинівського районного комітету КП Молдавії.

У 1955—1958 роках — завідувач організаційного відділу, секретар Резинського районного комітету КП Молдавії.

У 1958—1959 роках — завідувач організаційного відділу, секретар Саратського районного комітету КП України Одеської області.

У 1959 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС у Москві.

У 1959—1960 роках — інструктор організаційного відділу Управління справами Ради міністрів Молдавської РСР.

У 1960—1962 роках — заступник голови виконавчого комітету Сороцької районної ради депутатів трудящих; головний державний інспектор Міністерства заготівель Молдавської РСР по Сороцькому району.

У 1962 році — 1-й секретар Лазовського районного комітету КП Молдавії.

У 1962—1965 роках — секретар парткому Флорештського виробничого колгоспно-радгоспного управління Молдавської РСР.

У 1963 році закінчив заочно Кишинівський державний університет імені Леніна. У 1965 році закінчив заочно Кишинівський державний політехнічний інститут імені Лазо.

У 1965—1972 роках — начальник Управління кадрів та навчальних закладів Міністерства харчової промисловості Молдавської РСР.

У 1972—1977 роках — генеральний директор виробничого об'єднання «Молдтютюнпром».

2 грудня 1977 — 1986 року — голова аграрно-промислового об'єднання Молдавської РСР із тютюну («Молдтютюнпром»).

Подальша доля невідома

Звання

• старший лейтенант

Нагороди

• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Слави ІІІ ст. (25.05.1945)
• медаль «За взяття Відня» (1945)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі
• Заслужений працівник сільського господарства Молдавської РСР

Джерела

• Депутаты Верховного Совета Молдавской ССР. Десятый созыв. Кишинев: «Карта Молдовеняскэ», 1981. (рос.)
• Советская Молдавия. Краткая энциклопедия. Кишинев: Главная редакция советской энциклопедии, 1982 (рос.)