Перейти до вмісту

Вербицький Петро Іванович (генерал-лейтенант)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вербицький Петро Іванович (генерал-лейтенант)
Петр Вербицкий
 Генерал-лейтенант
генеральний значковий
Загальна інформація
Народження29 липня 1863(1863-07-29)
Російська імперія
Смертьпісля 1918
Громадянство Російська імперія
Українська Держава Українська Держава
Військова служба
Приналежність Російська імперія
Українська Держава Українська Держава
Нагороди та відзнаки
Орден Білого орла
Орден Білого орла
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Петро Іванович Вербицький (29 липня 1863 — після 1918) — російський військовий інженер, генерал-лейтенант (1916)

Біографія

[ред. | ред. код]

Вербицький Петро Іванович народився в дворянській сім'ї 29 липня 1863 року. Початкову освіту здобув у Білоцерківському реальному училищі. На військову службу вступив у серпні 1882 року. В серпні 1885 закінчив Миколаївське інженерне училище, був випущений з чином підпоручика в 6-й саперний батальйон, розквартирований в Києві.

Військова служба

[ред. | ред. код]

Почав службу в Києві в 6-му саперному батальйоні. Петро Вербицький проходив службу на посадах командира роти і завідувача господарством батальйону. У серпні 1887 отримав звання поручика. У 1889 році закінчив за першим розрядом Миколаївську інженерну академію, штабс-капітан. У серпні 1894 року отримав звання капітана. З травня 1901 року тимчасово займав посаду командира батальйону. У червні 1901 року призначений начальником штабу 3-й саперної бригади і отримав звання підполковника.

У листопаді 1904 року Петро Іванович підвищений у званні до полковника і призначений командиром розквартированого у Варшаві 9-го саперного батальйону. На чолі батальйону з квітня 1905 брав участь в російсько-японській війні 1904—1905 рр. У лютому 1907 переведений командиром 5-го саперного батальйону, дислокованого в Києві. З серпня 1909 року перебував на посаді генерала для доручень при генерал-інспекторові з інженерної частини. За відзнаку по службі у грудні 1910 отримав звання генерал-майора. У березні 1911 року був призначений інспектором польових інженерних військ Київського військового округу. З листопада 1912 р був інспектором польових інженерних військ в Київському військовому окрузі. Під час Першої світової війни Вербицький П. І. — начальник інженерних постачань армій Південно-Західного фронту. У грудні 1916 року йому присвоєно звання генерал-лейтенанта.

З 1918 року перебував в українській армії гетьмана П. Скоропадського. Мав звання генерального значкового, що відповідало чину генерал-лейтенанта. Був призначений начальником адміністративного відділу Головного Інженерного управління Військового міністерства.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Петро Іванович Вербицький нагороджений орденами Білого Орла (1915), Святого Володимира 2-го (ВП 18.03.1915), 3-го (25.12.1908) і 4-го ступенів, Святої Анни 1-го (ВП 16.02.1915), 2-го (1903) і 3-го ступенів, Святого Станіслава 1-го (1912), 2-го, 3-го ступенів.

Література

[ред. | ред. код]
  • Петро Вербицький і Василь Пилишенко: подвижники революційного поступу в українському війську // Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917—1920 рр.: Монографія / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. та ін. — Одеса: ТЕС, 2011—586 с.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]