Вербів (Нараївська сільська громада)
| село Вербів | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Нараївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040310020016229 |
| Облікова картка | Вербів |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1448р. |
| Населення | ▼ 666 (2014) |
| Площа | 1,52 км² |
| Густота населення | 563.16. осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47514 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′27″ пн. ш. 24°51′25″ сх. д. / 49.52417° пн. ш. 24.85694° сх. д. |
| Водойми | річки: Гори, Вербовець |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47513, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Нараїв, вул. Центральна, буд. 6 |
| Карта | |
  Вербів | |
 Вербів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ве́рбів — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Поштове відділення — Вербівське.
До 5 квітня 2019 року адміністративний центр Вербівської сільської ради. Підпорядковані хутори Калинівка, Розсохи, Старий Вербів.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.[1]
Населення — 856 осіб (2001). Дворів — 302[2].
У селі бере початок річка Гори, права притока Золотої Липи. У селі є вулиці: Берегова, Бічна, Богдана Хмельницького, Зелена, Івана Франка, Лесі Українки, Мазепи, Миру, Підгірна, Підлісна, Садова, Сонячна, Стуса, Тиха, Центральна, Шевченка, Шкільна[3]. Селом тече річка Вербовець, права притока річки Гори.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Вербів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Вербова | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,5 | 0,0 | 4,8 | 12,8 | 18,8 | 22,0 | 23,4 | 22,8 | 18,4 | 12,6 | 5,5 | 0,6 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,4 | −2,9 | 1,3 | 8,0 | 13,5 | 16,7 | 18,1 | 17,4 | 13,4 | 8,1 | 2,6 | −1,9 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,2 | −5,7 | −2,2 | 3,3 | 8,2 | 11,5 | 12,8 | 12,0 | 8,4 | 3,7 | −0,2 | −4,3 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 34 | 50 | 77 | 91 | 96 | 71 | 57 | 40 | 38 | 41 | 660 |
| Джерело: [ climate-data.org] | |||||||||||||
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 856 | 100% |
У селі знайдено скарб із коштовностями 12 — початку 13 століття (зберігаються у Львівському історичному музеї).
Перша писемна згадка про село походить з 1448 року[5].
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 84 %[6].
Діяли товариства «Просвіта» (від 1898), «Січ».
28 квітня 1944 р. в селі Новий Вербів у ході сутички чоти УПА з відділом німців з організації «Тодт» загинули 5 німців, 2 поранені, 3 полонені. Того ж дня прибуло ще 15 німців, їх роззброєно і відпущено.[7]
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[9].
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (кам'яна). Збудована у 1938—1939 роках за проектом Льва Левинського.[10]
Діє музей історії села.
Встановлено пам'ятники:
- на честь скасування панщини (відновлено 1989)
- на честь 550-ліття села (1998)
- пам'ятник-погруддя Т. Шевченка (1983),
- погруддя С. Бандери (2003; скульптор П. Кулик, фундатор Д. Пилипець),
- пам'ятну стелу полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям, (1985),
- пам'ятні хрести на честь:
- проголошення незалежності України
- на честь борців за волю й державність України, встановлено 1942 р. місцевими націоналістами за наказом провідника ОУН Степана Бандери.(джерело?) Хрест було знищено у 1953 році Радянською владою. Пам'ятний хрест відновлено у 2008 році.
- Меморіальні таблиці:
- Я. Бабуняку
- І. Бабуняку
- М. Семчишину («Дону»)
- монумент «Борцям за волю України» (2001),
- пам'ятну арку на честь 555-ліття села (2003).
- Ярослав Бабуняк — український диригент
- Ірина Бабуняк — учасниця національно-визвольних змагань.
- художник Я. Крук,
- Іван Лужецький — український релігійний діяч, письменник[11],
- літератор Б. Дуда,
- Володимир Дідух (1979—2015) — український військовик
- Михайло Семчишин — окружний провідник ОУН (псевдо «Дон»).[12]
- 1 сотня[13]:
- стрілець Бідула Василь, 1895 р. н.
- стрілець Костів Теодор, 1896 р. н.
- 4 сотня[14]:
- старший стрілець Семчишин Дмитро, 1895 р. н.
- стрілець Бай Петро, 1896 р. н.
- стрілець Білоус Петро, 1896 р. н.
- стрілець Борик Дмитро, 1897 р. н.
- стрілець Варчак Осип, 1895 р. н.
- стрілець Депас Іван, 1893 р. н.
- стрілець Дуда Андрій, 1895 р. н.
- стрілець Івахів Гринько, 1894 р. н.
- стрілець Равлецький Семко, 1893 р. н.
- стрілець Стецюк Василь, 1894 р. н.
- стрілець Фундиґа Андрій, 1896 р. н.
- 7 сотня[15]:
- стрілець Бридун Іван, 1896 р. н.
- стрілець Івахів Федь, 1896 р. н.
- 8 сотня[16]:
- стрілець Штепований Микола, 1897 р. н.
- літератори І. Білоус та Г. Лесів-Гультай,
- Лідія Кутна — українська архітекторка
- самодіяльні художники Я. Крук, Я. Макогін,
- майстер народної творчості К. Лужецька,
- журналіст Я. Павлів,
- окружний провідник ОУН Михайло Семчишин,
- заслужений працівник промисловості, член-кореспондент Академії Наук України П. Чепіль.
- літератори:
- М. Дуда,
- М. Каня,
- І. Кочило,
- О. Козак,
- М. Кондрат,
- самодіяльний композитор І. Петрів.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з березня 2019]
- ↑ Пошук індексів | Укрпошта
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.169, № 1937 (лат.)
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)
- ↑ УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 48.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
- ↑ Слободян В. М. Архітектор Лев Левинський // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2005. — № 15. — С. 21.
- ↑ Лужецький Іван Михайлович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 1 березня 2021.
- ↑ Павлів Я. Семчишин Михайло Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 244. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#1 сотня
- ↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#4 сотня
- ↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#7 сотня
- ↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#8 сотня
- Селу присвячено історичний нарис С. Хамара (1998 р.).
- Павлів Я., Часковський В., Чернецький І. Вербів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 244—245. — ISBN 966-528-197-6.
- Павлів Я., Семчишин М., Хамар С., Часковський В., Чернецький І. Вербів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 366—371. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Wierzbów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 401. (пол.) — S. 401. (пол.)
