Верещагін Григорій Єгорович
| Верещагін Григорій Єгорович | |
|---|---|
| Верещагин Григорий Егорович | |
 | |
| Народився | 11 жовтня 1851 село Полом, Глазовський повіт, В'ятська губернія |
| Помер | 27 серпня 1930 (78 років) місто Іжевськ, Удмуртська АРСР |
| Громадянство |  Росія,  СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | етнограф, письменник |
| Галузь | література, етнографія[1], церковне служінняd[1] і творче та професійне письмоd[1] |
| Знання мов | російська[2][1] і удмуртська[1] |
| Конфесія | православ'я |
Григорій Єгорович Верещагін (*11 жовтня 1851, село Полом, В'ятська губернія — †27 серпня 1930, м. Іжевськ, Удмуртська АРСР) — російський та удмуртський письменник, релігійний діяч, фольклорист, бібліограф.
Народився в родині російського фермера. Закінчив Сарапульське реальне училище. Працював учителем у земських школах Удмуртії. Наприкінці XIX ст. прийняв духовний сан у Православній Церкві. Служив по селах Сарапульського краю, де вивчив удмуртську мову.
Верещагін — один з найбільших удмуртських етнографів, який провів десятки експедицій на власний кошт. Друкувався у серії «Записки императорского русского географического общества» (1886, 1889).
Поетичні твори удмуртською мовою відомі за публікаціями під псевдонімом Удморт. Більшість надрукована після падіння Російської імперії — у виданнях Вотської автономної області.
Автор шкільного підручника з удмуртської мови - одного з перших в удмуртомовній системі освіти Вотської автономної області.
Так звана «мултанська справа» 1892–1896 років мала безславний кінець і завдяки вченому Верещагіну, який спеціально приїздив на судові засідання, де виступав як захисник удмуртських картів. Його позицію високо оцінив публіцист Володимир Короленко, який працював на справі як журналіст.
- Domokos, Péter: Itäisten suomalais-ugrilaisten kansojen kirjallisuudesta, s. 65. Porvoo: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 1983. ISBN 951-717-305-9.
- Верещагин Гр. Человеческие жертвоприношения вотяков[недоступне посилання з березня 2019] // Известия Архангельского общества изучения Русского Севера. 1911. № 10, 12. (рос.)
- Сахарных Д. М. История «первого удмуртского стихотворения» // Живая старина. Журнал о русском фольклоре и традиционной культуре. No 2 (66). М., 2010. С. 52–55. (рос.)
- Его же. Шумиловская цитата: к биографии Григория Верещагина // Демидовские чтения на Урале. Тезисы докладов. Екатеринбург. Март 2-3. 2006. С. 397—398. (рос.)
- Его же. Был ли Григорий Верещагин автором стихотворения «Чагыр, чагыр дыдыке»? // Тезисы докладов XXXIII итоговой студенческой научной конференции УдГУ. Ижевск, 2005. С. 97-99. (рос.)