Верещаки (Кременецький район)
| село Верещаки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький |
| Тер. громада | Лановецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020090080067137 |
| Облікова картка | Верещаки |
| Основні дані | |
| Засноване | 1583 |
| Населення | 709 |
| Територія | 1,7 км² |
| Густота населення | 428,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47434 |
| Телефонний код | +380 3549 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°43′54″ пн. ш. 25°57′15″ сх. д. / 49.73167° пн. ш. 25.95417° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
23 км |
| Найближча залізнична станція | Карначівка |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34 |
| Карта | |
  Верещаки | |
 Верещаки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вереща́ки — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Свинорийка на півдні району. До 2020 року — адміністративний центр Верещаківської сільської ради. До села приєднано хутори Зелений та Мусоровеччина, хутори Мала Думанинка і Паньківці викреслені з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.
Населення — 709 осіб (2012).
Перша писемна згадка — 1579, згідно з якою Верещаки фігурують як містечко Верещак — власність князя Ю. Воронецького.
1601 року село спустошили татари.
Наприкінці XVII століття Верещаки Кременецького повіту згадуються як заставне володіння Почаївського монастиря, а в 1700 році — як земельна власність Тимофієвичів (556 десятин).
Від 1869 року діяла церковнопарафіяльна школа, яку відкрив священик І. Левицький у власному будинку
На початку XX ст. у Верещаках налічувалось 154 господарства, мешкало 1199 парафіян, з них римо-католиків — 200, євреїв — 30.
До 1914 року Верещаки — прикордонне село, відділене від земель Австро-Угорщини вузькою дорогою.
У 20-30 роках XX ст. діяло товариство «Просвіта»
1943 року через Верещаки проходило з'єднання Сидора Ковпака. В. Войцехович у своїй книзі «Сто днів звитяги» пише, що під час перебування ковпаківців у лісах поблизу Верещак між сотником УПА Журбою і комісаром Руднєвим (начальником штабу партизанського загону Ковпака, колишній офіцер царської армії) велись переговори про обмін зброї на харчі. В роки Другої світової війни чимало верещаківців брали участь у визвольній війні ОУН, УПА, в повстанському русі. Найвідоміший з них І. Т. Климишин (псевдо «Крук»), який пройшов шлях від сотника до начальника штабу групи УПА-Південь.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади. [1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними [3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 723 | 99.18% |
| російська | 4 | 0.55% |
| інші/не вказали | 2 | 0.27% |
| Усього | 729 | 100% |
Є церква Ікони Казанської Божої Матері (1867; дерев'яна).
Споруджено:
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).
- пам'ятний хрест при в'їзді в село (оновлений 2019 року за ініціативи Івана Кривокульського).
У селі є могила загиблих від рук поляків. Від 1920 року поляки, повернувшись у село, розстріляли п'ять ревкомівців, які були поховані у братській могилі. У 1950 році на могилі встановлено обеліск з мармурової крихти із прізвищами вбитих[4].
Діють:
- сільський округ
- загальноосвітня школа І-II ступенів
- клуб
- ФАП
- відділення «Укрпошти»
- Волощук Михайло Володимирович ("Циклон")(нар. 19 липня 1980 — пом. 12 серпня 2014) — підполковник Міністерства внутрішніх справ, вояк Добровольчого корпусу «Правого Сектору», учасник російсько-української війни[5].
- Климишин Іван (Крук) (псевдо: Крук) (нар. 1918 — пом. 7 травня 1944, Лопушненський ліс, район с. Лопушне, Кременецький район, (можливо с. Лопушне, Лановецький район), Тернопільська область) — організатор перших збройних відділів УПА, командир куреня.
- Юхновський Василь Юрійович (1954) — член Президії Лісівничої академії наук України, завідувач кафедри лісової меліорації та оптимізації лісоаграрних ландшафтів Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор сільськогосподарських наук, професор,
- журналіст і громадський діяч В. Ковальчук,
- громадський діяч І. Ковальчук,
- педагог, громадський діяч Г. Фарштей-Кичук
- педагог М. Шмир.
- педагог, літератор В. Дячук,
- вчений-астроном, професор, академік Іван Климишин.
-
Дерев'яна церква -
Церква Ікони Казанської Божої Матері -
Дерева при дорозі до села -
Придорожна криниця -
Архітектура села -
Пам'ятний знак Борцям за волю України -
Крамниця
_%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D0%BA%D0%B8.jpg)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Богдан Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998.
- ↑ Волощук Михайло Володимирович ("Циклон") - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 квітня 2024.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.