Вернер Герт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вернер Герт
нім. Werner Gerth
Народився 10 травня 1923(1923-05-10)
Пфорцгайм, Карлсруе, Баден-Вюртемберг
Помер 2 листопада 1944(1944-11-02) (21 рік)
Біттерфельд-Вольфен, Ангальт-Біттерфельд, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Діяльність офіцер, льотчик
Учасник Друга світова війна
Військове звання Гауптман
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота

Вернер Герт (нім. Werner Gerth; 10 травня 1923, Пфорцгайм2 листопада 1944, Біттерфельд) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, гауптман люфтваффе (листопад 1944, посмертно). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив авіаційне училище. Наприкінці літа 1943 року зарахований в 7-у ескадрилью 53-ї винищувальної ескадри, дислоковану в Італії. 17 вересня 1943 року важко поранений під час авіанальоту союзників на аеродром Чіампіно. Наприкінці 1943 року повернувся в свою ескадри, а в січні 1944 року вступив у 1-е штурмове крило. Свою першу перемогу здобув 22 лютого 1944 року, збивши бомбардувальник В-17. З 20 квітня 1944 року — командир 2-ї групи 53-ї винищувальної ескадри. 29 квітня 1944 року в Брауншвейзі протягом однієї хвилини збив 1 В-17, а інший пошкодив. Після розформування крила його особовий склад був включений в 11-у (штурмову) ескадрилью 3-ї винищувальної ескадри, а Герт був призначений командиром ескадрильї. 8 травня 1944 року пілоти групи заявили про 19 збитих В-24 (за даними американців, було збито 11 бомбардувальників) і ще 7 отримали тяжкі ушкодження, 12 травня — 20. 10 серпня 1944 року 11-а ескадрилья була перейменована на 14-ту. Загинув у бою: Герт протаранив своїм FW.190A-8/R2 В-17 і катапультувався, але його парашут не розкрився.

Всього за час бойових дій збив 38 літаків, в тому числі 32 чотиримоторні бомбардувальники В-17 і В-24; сам Герт був збитий 11 разів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.