Вертій Анатолій Іванович
| Анатолій Вертій | |
|---|---|
| Народився | 10 січня 1961 (63 роки) с. Семенівка, Сумська область |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | актор театру |
| Alma mater | Дніпропетровське театральне училище |
| Заклад | Академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки, Кам'янське |
| Нагороди |  |
Вертій Анатолій Іванович (нар. 10 січня 1961, с. Семенівка, Сумська область) — заслужений артист України[1], актор Кам'янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки.
Народився 10 січня 1961 року в селі Семенівка Сумської області. Закінчив Дніпропетровське театральне училище.
З 1981 року почав працювати у Дніпродзержинському музично-драматичному театрі імені Лесі Українки. Його перша роль була в спектаклі «Не кидай вогонь, Прометей».
З 1980 по 1982 служив в Збройних силах СРСР, — в Москвовській армії ППО, — де продовжував культурну діяльність. Організував гурток театрального мистецтва.
Після військової служби продовжив працю в театрі.
- Даммерль — «Женюсь на этом парне»
- Пишта Орбок — «Проснись и пой!»
- Григорий Степанович Смирнов — «Руководство для желающих жениться»
- Чудодей — «Щелкунчик и мышиный король»
- Первый волхв — «Чудо из чудес»
- Президент Дельбек — «Отель двух миров»
- Сказочник — «Снежная королева»[2]
- Шарманщик — «Привет вам нами из Одессы!»[3]
- Прокіп — «Сватання на Гончарівці»
- Эдвин — «Сильва»
- Генрих Айзенштайн — «Летучая мышь»
- Микич — «Ханума»[4]
- Поет — «Душа поета»
- Джон Сильвер — «Сокровища капитана Флинта»[5]
- Заздрість — «Душа поета»
- Дед — «Коза-дереза»
- Друга жниця — «Душа поета»
- Панич — «Душа поета»
- Козлик — «Коза-дереза»
- Призрак отца гамлета — «Гамлет»
- Золотий блюдолиз — «Душа поета»
- П'ята фрейліна — «Душа поета»
- Человек театра — «Забыть Герострата!»
- Дід (змій) — «Я — Котигорошко!»
- Прокіп Свиридович Сірко — «За двома зайцями»
- Хозяин — «Очень простая история»
- Шельменко — «Шельменко-денщик»
- Оргон — «Тартюф»
- Месье Клебер Карлье — «Блэз»
- Рассказчик — «Кошкин дом»
- Яичница — «Женитьба»
- Панас Михайлович Мусташенко — «Закон»
Лауреат Вищої театральної премії Придніпров'я «Січеславна»:
- 2009 рік — в номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль Креона в спектаклі «Антігона» за п'єсою Ж. Ануя;
- 2010 рік — в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Панаса в спектаклі «Закон» за п'єсою В. Винниченка;
- 2011 рік — в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Маргаритова в спектаклі «Пісня любов» за п'єсою О. Островського.
- Почесною відзнакою (медаллю) Міністерства культури України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» в 2012 році;
- Нагрудний знак «Відзнака міського голови» у 2001 році;
- Нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня у 2005 році;
- Нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІ ступеня в 2009 році;
- Нагрудний знак «За заслуги перед містом» І ступеня в 2015 році.
- 22 серпня 2016 року отримав звання Заслужений артист України[1].
- ↑ а б Указ Президента України №338/2016 від 22.08.2016
- ↑ Репертуар театру. Снежная королева. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
- ↑ Репертуар театру. Привет вам нами из Одессы!. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
- ↑ Репертуар театру. Ханума. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
- ↑ Репертуар театру. Сокровища капитана Флинта. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 31 січня 2017.
- Анатолій Вертій на сайті театру. Кам'янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки teatr-dndz.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
- Анатолий Вертий — заслуженный артист Украины! Поздравляем!. Сайт міста Дніпродзержинська 5692.com.ua. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 31 січня 2017.
|
Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |