Координати: 50°26′31.7″ пн. ш. 30°26′42.2″ сх. д. / 50.44214° пн. ш. 30.44506° сх. д. / 50.44214; 30.44506
Очікує на перевірку

Верхньоключова вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верхньоключова вулиця
Київ
МісцевістьКараваєві дачі
РайонСолом'янський
Колишні назви
Багатирська, Ладозька, Новоключова
Загальні відомості
Протяжність490 м
Координати початку50°26′31.7″ пн. ш. 30°26′42.2″ сх. д. / 50.44214° пн. ш. 30.44506° сх. д. / 50.44214; 30.44506
Координати кінця50°26′38.1″ пн. ш. 30°27′5.8″ сх. д. / 50.44392° пн. ш. 30.45161° сх. д. / 50.44392; 30.45161
поштові індекси03056
Транспорт
Найближчі станції метро «Шулявська»
ТрамваїТ 1, 3
Найближчі залізничні станціїз. п. Караваєві Дачі
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудовапромислова; споруди спортивного призначення
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10218
У проєкті OpenStreetMapr4543633
Мапа
Мапа
CMNS: Верхньоключова вулиця у Вікісховищі

Верхньоключова́ ву́лиця — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Караваєві дачі. Пролягає від Індустріального провулку до Польової вулиці.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 20-х роках XX століття. На картах того часу показана як Багатирська. Згодом існувала у вигляді двох окремих вулиць — Ла́дозької та Ключово́ї (Новоключово́ї). Ці вулиці були об'єднані в єдину під сучасною назвою 1958 року[1]. У 1980-х роках стару забудову було ліквідовано, вулицю зроблено непроїзною в середній частині (сходи).

Назва походить від наявності в цій місцині джерел та невеликих річок — приток Либеді.

Установи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]

Джерела

[ред. | ред. код]