Верхня Писарівка
село Верхня Писарівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Чугуївський район |
Тер. громада | Вовчанська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA63140010170099105 |
Облікова картка | Верхня Писарівка |
Основні дані | |
Засноване | 1680 |
Населення | 111 |
Площа | 0,213 км² |
Густота населення | 521,13 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62532 |
Телефонний код | +380 5741 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°11′35″ пн. ш. 36°51′24″ сх. д. / 50.19306° пн. ш. 36.85667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
132 м |
Водойми | Дінець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62504, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 92 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ве́рхня Пи́сарівка — село в Україні, у Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 111 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Симинівська сільська рада.
Село Верхня Писарівка розташоване на правому березі Печенізького водосховища (на річці Сіверський Донець) в місці впадання в нього річки Пильна, є міст. У цьому місці русло водосховища сильно порізане, на ньому багато островів, село оточують великі лісові масиви (сосна) в яких багато будинків відпочинку і піонерських таборів. На північ від села Верхня Писарівка та вище за течією розташоване село Графське та селище Цюрупа (не заселене), за 4 км на південь — село Бугаївка. Поруч, за 2 км, проходить автомобільна дорога Т 2104.
Раніше село називалося Писарівка. Про походження назви[1]:
Земля Писаревська належала писарю Харківського полку, від того і склалася назва Писарівки |
Село засноване в 1680 році.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Вовчанської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району, село увійшло до складу Чугуївського району[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 82,88% |
російська | 15,32% |
інші/не вказали | 1,80% |
- Рубіжанське лісництво.
- «БЕРІЗКА», база відпочинку підприємства «Харківські обласні теплові мережі».
- «Золотий Берег», база відпочинку
Біля села виявлено кілька поселень епохи бронзи. Поселення зрубної, бондарихинської і салтівської культур.
- Гончарова Ніна Маркіянівна — викладач математики і директор Вовчанського педагогічного училища Харківської області, заслужений вчитель УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.
-
Продуктовий магазин
-
База відпочинку
-
Руїни
-
Братська могила
-
Меморіальна дошка на братській могилі
-
ДП "Вовчанське лісове господарство"
-
ДП "Вовчанське лісове господарство"
-
ДП "Вовчанське лісове господарство"
-
ДП "Вовчанське лісове господарство"
-
ДП "Вовчанське лісове господарство"
-
Водонапірна башта
-
Місток. Краєвид з лівого берега
-
До Сіверського Дінця
- ↑ Філарет. Історико-статистичний опис Харківської єпархії
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |