Веслець (кряж)
| Веслець | ||||
|
43°14′42″ пн. ш. 23°37′23″ сх. д. / 43.245° пн. ш. 23.623° сх. д. | ||||
| Країна |
 Болгарія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Врачанська область | |||
| Система | Передбалкан | |||
| Тип | кряж | |||
| Висота | 780,9 м | |||
  Веслець Веслець (Болгарія) | ||||
 | ||||
Веслець — це гірська гряда на північному заході Болгарії, Західний Передбалкан, Врачанська область.[2]
На внутрішній структурній смузі Західного Передбалкану піднімається гірська гряда Веслец, розташована на північ від Врачанських гір і долини річки Іскир. На заході і південному заході круто спускається до Врачанського поля і на північ крутими вапняними схилами до верхнього берега р. Скат. На північний захід, через низьке сідло у селі Цакониця з`єднується з хребтом Венеца, а на сході поступово переходить на Каменопольске плато. Південні схили пологі і плавно переходять до Мездренської горбистій місцевості. Його східні частини закінчуються вершиною Ненов камек (532,5 м) на південь від села Долішня Бешовиця над долиною річки Іскир.[2]
Довжина хребта з заходу на схід становить близько 25 км, а його ширина коливається від 2 до 5 км. Найвища вершина — Маняшки пік (780,9 м), розташована в західній, найвищій частині хребта, приблизно в 3 км на північ від села Костелево. Північні частини Веслеця дають початок річки Скат, а південна і східна частини - ліві притоки річки Іскир. З західних частин кряжа стікають короткі річки, що належать до басейну Вуртешниці, басейну Огости.[2]
Кряд Веслець - це моноклін, залишок південного стегна Мраморенського антікліналю. Він складений з нижньої крейдою і його хребет поступово знижується з заходу на схід. Схили зарослі липою та грабом. Південні, похилі схили зайняті пасовищами з ксерофітними видами трави. Західну частину хребта займає велике курортне селище, яке є рекреаційною зоною міста Враца і де вирощують виноградну лозу.[2]
На північних схилах хребта розташовані села Веслець, Горішнє Пештене, Тишевиця, Цакониця, Горішня Бешовиця і Долішня Бешовиця, а на південних схилах — села Кален, Горішня Кремена, Вирбешница, Крапець (Врачанська область) і Костелево.[2]
Середня частина хребта, між селами Горішня Кремена та Горішня Бешовиця, уздовж 9,4 км, перетинаєтья дорогою третього класу № 103 від Мездра - Роман - Брестницька державної дорожньоїмережі.[2]
- Аркуш карти K-34-36. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
%20%20(-).jpg){kind=link}
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в г д е Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 106. (болг.)