Ветли
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (квітень 2016) |
село Ветли | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Камінь-Каширський район |
Рада | Любешівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA07040030080096945 |
Облікова картка | с. Ветли |
Основні дані | |
Засноване | 1366 |
Населення | 1 826 |
Площа | 43,247 км² |
Густота населення | 42,22 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44220 |
Телефонний код | +380 3362 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°53′34″ пн. ш. 25°9′24″ сх. д. / 51.89278° пн. ш. 25.15667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
148 м |
Водойми | річка Прип'ять, озера: Біле, Рогізне, Тучне, Плотиче, Луке |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Бондаренка, 90 А, смт Любешів, Любешівський р-н, Волинська обл., 44201
староста — вул. Поліська, 74, с. Ветли, Любешівськийр-н, Волинська обл., 44230; |
Карта | |
Мапа | |
|
Ветли́ — село, у минулому містечко, в Україні, у Камінь-Каширському районі Волинської області. Орган місцевого самоврядування — Ветлівська сільська рада. Зараз у селі більше 500 будинків. Згідно з переписом від 2001 року населення становило 1 826 осіб, оцінка станом на 2012 рік — 1 755 людей. Під забудовою 618 га. [1]
У селі є п'ять озер — Луке, Плотиче, Рогізне, Тучне, Біле і річка Прип'ять.
Село має багату історію. Перша писемна згадка про село відноситься до 1366 року(XIV ст.).[2] Раніше було містечком.
Сигізмунд Кейстутович у грамоті від 15 жовтня 1432, підтвердженій підписами князів і панів, його прихильників (за взірець взяли грамоту Витовта 1401 р.), приймаючи від польського короля Ягайла титул великого князя литовського, визнавав за ним і його наступниками зверхність над ВКЛ, відступав Польщі Подільську землю, також спірні волинські прикордонні округи з центрами в містах Олесько, Ратне, Ветли, Лопатин[3].
За князів Сангушків отримало магдебурзьке право.
До 10 серпня 2017 року — адміністративний центр Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1778 осіб, з яких 874 чоловіки та 904 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1814 осіб.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,63 % |
білоруська | 0,66 % |
російська | 0,66 % |
- Загальноосвітньої школи I—III ступенів (нове приміщення введене в експлуатацію в 2007 році)
- Сільський будинок культури (нове приміщення введене в експлуатацію в 2013 році)
- Амбулаторія загальної практики сімейної медицини та терапевтичне відділення № 2 Любешівської ЦРЛ на 15 ліжко-місць(нове приміщення введене в експлуатацію в 2012 році)
- Дві аптеки
- Сільська бібліотека
- АТС «Укртелекому» на 100 номерів стаціонарних номерів
- Дві станції мобільного зв'язку
- Ветеринарна дільниця
- Прикордонний пост «Ветли»
- Білоозерське лісництво Любешівського ДЛМГ об'єднання «Волиньліс»
- ДП «Любешівагроліс»
- Ветлівське відділення НПП «Прип'ять — Стохід», до якого ввійшла територія Ветлівської сільської ради, Гірківської сільської ради та село Невір Великоглушанської сільської ради.[1]
- Відділення «Укртошта»
- Відділення «Ощадбанку» (1977—1996), (22.10.2009 — 12.07.2016)
- Окремий пост державної пожежної охорони (2007)
Створений 13 серпня 2007 року Національний природний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав усі заповідні об'єкти Любешівського району, проходить територією села. На території села, враховуючи Білоозерське лісництво, знаходяться пам'ятники природи місцевого значення:
- Група дубів в кількості 16 штук на площі 0,20 га, на березі озера Біле віком 160 років. (1972 рік);
- Група дубів біля озера Біле площею 0,5 га віком понад 170 років, посаджених на честь будівництва Дніпро-Бузького каналу. (1972 рік);
- Ділянка лісу сосни площею 5 га. віком 140 років в урочищі «Блісько» кв. 56 (1972 рік)
- Ділянка лісу сосни площею 1,2 га. віком 130 років кв. 55 (1972 рік)
- Білоозерська дача кв. 54. Поселення чорних лелек на ділянці лісу площею 3,2 га. (1972 рік)
- Рогізненський (заказник)
- Беденюк Анатолій Дмитрович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені Л. Я. Ковальчука Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського[8].
- Беденюк Павло Сергійович — Заслужений лікар України (2014)
- Дишко Віталій Миколайович — доктор сільськогосподарських наук, професор, проректор по науковій роботі і виробництву
- Йовчик Олександр Павлович — Заслужений працівник лісового господарства України (1995)
- Зусько Михайло Степанович — російський військовик, генерал-лейтенант, командир 58-ї загальновійськової армії Збройних сил Російської Федерації. Учасник Російського вторгнення в Україну.
- Мартинюк Адам Іванович — З 1998 року — народний депутат України.
- Юхимук Адам Корнилович — доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділом фізики космічної плазми ГАО НАН України. Автор книги «Плазменные явления в геофизике». Видавництво «Наукова думка». 1982 рік
- Команда туристів Ветлівської середньої школи у червні 1970 р. стала чемпіоном України з туристичного багатоборства.[9]
- ↑ а б Позитивний досвід роботи органів місцевого самоврядування. Любешівська райдержадміністрація. 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 20 липня 2012.
- ↑ Кравчук П. Книга рекордів Волині. — 2005. — С. 17.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 207.
- ↑ Любешівська селищна рада Волинська область, Любешівський район. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Беденюк Анатолій Дмитрович. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ П. Бущик. Хроніка Любешівська. Луцьк, 2018. — с. 157
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Ве́тли // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.465-466
- Погода в селі Ветли [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]