Вех солодкокореневий
| Вех солодкокореневий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Sium sisarum L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Sium sisaroideum DC. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Вех солодкокореневий[1][2] (Sium sisarum) — вид рослин з родини окружкових (Apiaceae), поширений у Європі, західній Азії.
Дворічна рослина висотою 30–100 см. Стебло з повзучими підземними пагонами. Черешок без поперечних перегородок. Листки перисторозсічені, з 2–5 парами яйцевидно-ланцетних гострих часток, з яких кінцева більша, інші нерівнобокі, всі пильчато-зубчасті. Зонтики 3–5 см в діаметрі, з 10–15 променями. Зубці чашечки дуже короткі, дрібні. Плоди овальні, стиснуті з боків, ≈ 4 мм завдовжки[2].
Поширений у південно-східній Європі, західній Азії[3][4].
В Україні зростає в сирих і болотистих місцях, на берегах річок і озер — на всій території, крім Карпат; ефіроолійна, отруйна рослина[2].
- ↑ Sium sisarum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 233. (рос.)(укр.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 13.07.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 13.07.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
