Перейти до вмісту

Вика Іван Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вика Іван Йосипович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження27 червня 2001(2001-06-27)
Збиранка, Львівський район, Львівська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть30 липня 2024(2024-07-30) (23 роки)
Тимофіївка, Гродівська селищна територіальна громада, Покровський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняГолосківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma MaterБучацький ліцей імені святого Йосафата Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2022—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Іва́н Йо́сипович Вика (27 червня 2001, с. Збиранка — 30 липня 2024, біля с. Тимофіївка) — український військовослужбовець, старший солдат 31 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Іван Вика народився 27 червня 2001 року в селі Збиранка Львівської області. Навчався у Великогрибовицькому ліцеї Львівської міської ради. Після завершення навчання вступив до Бучацького ліцею імені Святого Йосафата на Тернопільщині[1]. Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фуджікура аутомотів Україна-Львів». Був надзвичайно релігійною людиною, прислуговував у Храмі Успіння Пресвятої Богородиці у рідній Збиранці. За словами близьких, «був надзвичайно добрим і чемним юнаком»[2].

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність бойового досвіду, добровільно став на захист держави від російських загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність України на Донеччині у складі 31-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України[2].

Загинув 30 липня 2024 року в районі села Тимофіївка Покровського району Донецької області. Похований 6 серпня 2024 року на Голосківському цвинтарі у Львові[2].

В Івана Вики залишилися батьки та брат.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (14 січня 2025, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бучацький ліцей імені Святого Йосафата — Вічна пам’ять нашим ГЕРОЯМ!. collegium.osbm.info. 8 серпня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
  2. а б в У вівторок Львівська громада попрощається з Іваном Виком та Ігорем Шпеком. Варта 1 (укр.). 5 серпня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
  3. Указ президента України №29/2025 Про відзначення державними нагородами України. 14 січня 2025.