Винар Василь

Василь Винар
Василь Винар
Народився	1870; Милошевичі, Сокольницький район, Львівська область, Україна
Помер	27 лютого 1924; Бучач, Бучацький повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка
Поховання	міський цвинтар на горі Федір, Бучач
Громадянство	ЗУНР
Національність	українець
Діяльність	педагог, громадський діяч
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Знання мов	українська, латина, німецька і польська
Рід	Винарі
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Винар.

Василь Вина́р (1870 — 27 січня 1924) — український педагог, професор Бучацької гімназії, керівник відділу освіти (повітовий шкільний інспектор^[1]) Бучацького повіту ЗУНР^[2].

Життєпис

Народився в 1870 році.

Навчав української^[3] та латинської мов^[4]. Іноді заступав хворого директора гімназії на початку 1900-х років^[5]. Прийняв іспити в учнів Бучацького місійного інституту імені святого Йосафата під час війни восени 1918 року, після чого вони змогли продовжити навчання в гімназії^[6]. Діяльний у Бучацькій повітовій філії товариства «Просвіта», був виконувачем обов'язків голови (місце-голова).^[7] Разом з іншими діяльними українцями брав участь у встановлення влади української держави — ЗУНР — у листопаді 1918 року^[8]. Один із дорадників міського посадника Бучача Климентія Рогозинського^[9]. Зазнав переслідувань від польської окупаційної влади: його позбавили роботи, кілька разів ув'язнювали (тюрми Бучача, Чорткова, Станиславова, Тернополя).^[10]

Також викладав українську мову в жіночій учительській семінарії в Бучачі 1924 року^[11].

Помер 27 січня 1924 року на 54-у році життя^[1]. Похований на міському кладовищі на горі Федір (родинне поховання, поряд із могилою Софії Ілевич, недалеко від гробниці каноніків Потоцьких).

Примітки

↑ ^а ^б Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.
↑ Шипилявий С. Листопад 1918 року в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 74.
↑ Д-р Ріпецький С. Історія ідейно-духового життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина… — С. 108.
↑ Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 191.
↑ Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 195.
↑ о. Жан Й.-І. Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина… — С. 87.
↑ Колцьо В. Праця і розвиток читалень Т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 255.
↑ Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 188.
↑ Анна з Рогатинських Байрак. Рід Климентія і Меланії з Ляторовських Рогозинських // Бучач і Бучаччина… — С. 383.
↑ Бучач в перших роках по Першій світовій війні // Бучач і Бучаччина… — С. 202.
↑ Spis nauczycieli… [Архівовано 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów—Warszawa, 1924. — S. 390. (пол.)

Джерела

Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[СШ94-1] а ^б Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.

[2] Шипилявий С. Листопад 1918 року в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 74.

[3] Д-р Ріпецький С. Історія ідейно-духового життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина… — С. 108.

[4] Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 191.

[5] Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 195.

[6] о. Жан Й.-І. Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина… — С. 87.

[7] Колцьо В. Праця і розвиток читалень Т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 255.

[8] Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 188.

[9] Анна з Рогатинських Байрак. Рід Климентія і Меланії з Ляторовських Рогозинських // Бучач і Бучаччина… — С. 383.

[10] Бучач в перших роках по Першій світовій війні // Бучач і Бучаччина… — С. 202.

[11] Spis nauczycieli… [Архівовано 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów—Warszawa, 1924. — S. 390. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]