Виноробство у Швейцарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Виноробство Швейцарії)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виноградники в Сіоні
Виноградники на Женевському озері в Рівазі

Швейцарське вино виробляється з майже 15000 га виноградників країни.

Білі сорти винограду вирощують на 42% виноградників країни, а сорти червоного винограду — на 58%. Вина виробляються переважно на заході та на півдні Швейцарії, в кантонах Женеви, Вале, Невшателя, Во та Тічино.

За даними Федерального управління сільського господарства Швейцарії у 2009 році виробництво швейцарського вина становило трохи більше 110 млн. л.

Майже все національне виробництво використовується в національних межах; [1] менше 2% вина експортується. Швейцарія посідає 10-е місце серед 10 споживаних вин на душу населення

Історія

[ред. | ред. код]

Традиції виноробства та виноградарства у Швейцарії відоме ще з римської ери.

Перша пляшка, виготовлена з кераміки 2 століття до н. е., була знайдена поблизу Сембранхера (Вале) в кельтській могилі. Напис на пляшці вказує, що в ній було вино. Через століття з’явилися римські амфори.

Географія

[ред. | ред. код]
Основні виноробні регіони Швейцарії позначені коричневим кольором.

Швейцарські вина були марковані для відображення їх географічного походження. [2] До винних регіонів належать: Во, Невшатель, Вале, Женева, Тічино і Тургау. [3]

Виноградні сорти

[ред. | ред. код]
Червоні сорти винограду, що ростуть у Граубюндені.
Виноградні лози Chasselas, що ростуть у Вале.

Найпоширеніші сорти винограду в Швейцарії червоний піно нуар (30%) і білий шасель ( 27%). У Швейцарії культивується велика кількість сортів винограду, багато з них корінні або регіональні. Близько 90 сортів винограду обробляють на площі 1га або більше.

Виноград, вирощений у Швейцарії, включає Muscat bleu — гібридний сорт, який займав 3 га для комерційного виноробства 2009 р. [4]

Швейцарія довгий час не мала національних норм щодо класифікації вин, це означало що Швейцарія, яка не є членом ЄС, не мусила застосовувати винні правила Європейського Союзу.[5] Вина, як правило, маркували за селом походження, сортом винограду або з використанням торгової марки. З кінця 1980-х років почала впроваджуватися французька система Appellation d'Origine Contrôlée, починаючи з кантону Женева. Ці правила в основному виконуються самими кантонами.

Винні стилі

[ред. | ред. код]

Швейцарці розробили ряд унікальних вин з винограду, які рідко зустрічаються за межами Швейцарії. До них належать:

  • Vin des льодовики — вино в стилі хересу, що використовує систему солерів вина, що зберігається в модринових або дубових бочках, які ніколи не спорожняються повністю, а нові болотони додаються до бочок, що містять старі збір винограду. [6] Вина переважно виготовляються із швейцарського винограду винограду Рез у кантоні Вале[7].
  • Категорія: Винні регіони Швейцарії
  • Oeil de Perdrix, швейцарський стиль вина
  • Старосвітове вино.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Brostrom, Geralyn G.; Brostrom, Jack (30 грудня 2008). The Business of Wine: An Encyclopedia: An Encyclopedia. ABC-CLIO. с. 234–. ISBN 9780313354014. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 7 травня 2013.
  2. About Wine. Cengage Learning. 8 березня 2011. с. 367–. ISBN 9781439056509. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 8 січня 2021.
  3. McCarthy; Ewing-Mulligan, Mary (3 березня 2011). Wine For Dummies. John Wiley & Sons. с. 203–. ISBN 9781118050712. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 7 травня 2013.
  4. J. Robinson, J. Harding and J. Vouillamoz Wine Grapes - A complete guide to 1,368 vine varieties, including their origins and flavours pg 687 Allen Lane 2012 ISBN 978-1-846-14446-2
  5. Jancis Robinson, ред. (2006). Switzerland. Oxford Companion to Wine (вид. Third). Oxford: Oxford University Press. с. 671. ISBN 0-19-860990-6.
  6. My Switzerland "Vin des glaciers - Le "sherry" du Valais [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]" Official Switzerland Tourism Site. Accessed: August 18th, 2012
  7. J. Robinson Jancis Robinson's Guide to Wine Grapes pg 152 Oxford University Press 1996 ISBN 0198600984