Перейти до вмісту

Вир (притока Сожу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вир
Басейн річки Вир
51°57′09″ пн. ш. 30°50′10″ сх. д. / 51.9525° пн. ш. 30.836111111111° сх. д. / 51.9525; 30.836111111111
Витікболото Замглай
• координати51°51′15″ пн. ш. 31°07′57″ сх. д. / 51.8543° пн. ш. 31.1325° сх. д. / 51.8543; 31.1325
Гирлорічка Сож
• координати51°57′09″ пн. ш. 30°50′10″ сх. д. / 51.9525° пн. ш. 30.836° сх. д. / 51.9525; 30.836
БасейнБасейн Сожуd
Країни:Україна Україна
РегіонЧернігівська область
Довжина20 км
Притоки:права Сухий Вир
Мапа

Вир — річка в Ріпкинському районі Чернігівської області України, ліва притока річки Сож (басейн Дніпра).

Довжина річки становить 20 км.

Річка починається з болота Замглай. Впадає до річки Сож в селі Суслівка, за пару кілометрів до впадання останньої до річки Дніпро.

Права притока — Сухий Вир.

На річці розташовані села Пилипча, Вир, Лизунова Рудня, Пізнопали, Плехтіївка, Суслівка.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва Вир очевидно походить від південноруських діалектів, що передають слова «безодня, вир, рушатиме, суводь, сувой», у тверській говірці вирем називали заплавний луг або скошування, а також у ряді інших діалектів — це півострів, заплава або калач. Куряни здавна називають «виреєм» жайворонка, тверські і псковські селяни чаклунів і ворожок (порівняйте інша назва міста на р. Сейм — Ворожба), у українців це — «рай», «загадковий край», «чарівне царство». «Бирь» в мові архангелогородців — безодня, втяжень або закрутень, у жителів Твері і Ржева — місце найбільшої сили вогню при пожежі[1].

В Англії є річка Wyre (whirle «вир»).

Легендарний образ «Вира», як якогось загадкового, фатального і похмурого місця з безліччю озер і боліт, населених невидимими істотами, знайшов відображення в повісті «Виря»[2] І. Карасьова. Подібна назва і у фантастичного оповідання Н. Лазарєвої «Вирь»[3], де відтворюється альтернативне минуле.

У 1983 році український режисер Станіслав Клименко створює художній фільм Вир на кіностудії ім. Довженка (таку ж назву було у роману українського письменника Тютюнника Григорія Михайловича).


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Даль, Владимир Иванович, «Толковый словарь живого великорусского языка»
  2. И. Карасев, Выря. Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 21 жовтня 2009.
  3. Н. Лазарева, Вырь. Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 21 жовтня 2009.

Джерела

[ред. | ред. код]