Високоефективна рідинна хроматографія
Високоефективна рідинна хроматографія, ВЕРХ (англ. high-performance liquid chromatography, HPLC), інколи рідинна хроматографія високого тиску — один з хроматографічних методів аналізу і розділення складних сумішей. Принцип хроматографічного розділення також лежить в основі ряду технологічних процесів.[1]
Як спосіб аналізу, ВЕРХ входить до складу групи методів, яка, зважаючи на складність досліджуваних об'єктів, включає попереднє розділення початкової складної суміші на відносно прості. Отримані прості суміші аналізуються потім звичайними фізико-хімічними методами або спеціальними методами, створеними для хроматографії.
Принцип рідинної хроматографії полягає в розділенні компонентів сумішей, засновуючись на відмінності в рівноважному розподілі їх між двома фазами, що не змішуються, одна з яких нерухома, а інша рухома. Суміші нерівно розподіляються між двома фазами завдяки своїй полярності, розміру або іншим властивостям. Відмітною особливістю ВЕРХ є використання високого тиску і дрібнозернистих сорбентів (зазвичай 3—5 мкм, часто до 1,8 мкм). Це дозволяє розділяти складні суміші речовин швидко і повно (середній час аналізу становить від 3 до 30 хвилин).
Колонка для ВЕРХ являє собою сталеву трубку діаметром 5—25 мм, наповнену нерухомою фазою (наприклад, модифікованим силікагелем) й закриту з обох боків перехідниками, що дозволяють підключати її до вхідної та вихідної ліній. Колонки розраховують на тиск порядку 150 атм.
Характеристики колонок:
- Довжина: типовим є діапазон 100—250 мм.
- Внутрішній діаметр: від 1 мм (аналітичні) до 20—30 мм (препаративні).
- Падіння тиску: залежить від умов використання (потік, розчинник), типово 40—60 атм.
- Число теоретичних тарілок
- Час проходу чистого розчинника (пропорційний вільному об'єму колонки, поділеному на потік)
- Хімічні властивості фази (здатність утримувати речовини). Широко застосовують так звані «С18» (аналіз невеликих органічних сполук) та «С8» (менш ліпофільні, кращі для розділення біомолекул).
Передколонки — короткі аналоги основної колонки, розміщуються перед нею й захищають від забивання зразками. Найбільше потрібні при препаративній хроматографії.
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2024) |
Найчастіше застосовують УФ-детектори. Більшість органічних речовин поглинає світло на 210 нм (карбонільна група >С=О) та 250 нм (ароматичні кільця). В окремих випадках (наприклад, при аналізі суміші вуглеводнів) необхідно застосовувати детектування зміни показника заломлення світла. Ще рідше застосовують детектори флуоресценції. Порівняно дорогими є детектори-мас-спектрометри. Також розроблено хроматографічні системи, де детектування виконується ЯМР-спектрометром.
- ↑ Практичні аспеки високоефективної рідинної хроматографії. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10/23/2012.
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2024) |