Витікання рідини з отворів та насадок
Витікання рідини з отворів та насадок — гідравлічна задача.
Розрізняють:
- Витікання рідини з малих отворів у тонкій стінці.
- Витікання через затоплений отвір.
- Витікання через великі отвори.
- Витікання при мінливому напорі.
- Витікання рідини через насадки.
Отвори, у різних точках яких геометричний напір Н є практично однаковим, а висота (діаметр) не перевищує 0,1Н, називають малими (рис. 1.). Стінку вважають тонкою, якщо її товщина не перевищує δ < 0,67Н.
При цьому в залежності від взаєморозташування отвору і стінок посудини враховують коефіцієнт стиску струменя. Стиск називають досконалим (рис.2. позиція 1) в тому випадку, коли бокові стінки та дно посудини не впливають на витікання. Недосконалий стиск (рис. 2. позиція 2) має місце у тому випадку, коли отвір розташовано на відстані l від бокової стінки або дна меншого за потроєний розмір отвору (l ≤ 3d або l ≤ 3а). Стиск струменя на підході до отвору може бути повним (по всьому периметру) або неповним (рис.2. позиція 3), якщо з одного або кількох боків рідина не відчуває тиску.
Гідравлічна задача витікання рідини з малих отворів у тонкій стінці постає і вирішується в рамках гідравлічних розрахунків при зберіганні і транспортуванні рідин — вода, нафта, нафтопродукти, рідинні хімічні реагенти, розсоли тощо і їх вивантаженні шляхом переливання.
- Світлий Ю. Г., Білецький В. С. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]Також в Репозитарії ХПІ [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Білецький В. С., Фик М. І. Основи транспорту природних вуглеводнів / За ред. І. М. Фика. Харків: НТУ ХПІ, 2019. 274 с.