Вихля
| село Вихля | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Потіївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040410040078772 |
| Основні дані | |
| Засноване | друга половина 19 ст. |
| Населення | 83 (2001) |
| Площа | 0,468 км² |
| Густота населення | 177,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12221 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°39′44″ пн. ш. 28°50′40″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
185 м |
| Водойми | р. Тростяниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 31, с. Потіївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12225 |
| Карта | |
  Вихля | |
 Вихля | |
| Мапа | |
| |
Вихля́ — село в Україні, у Потіївській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 83 особи (2001). У 1933—77 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
Розташоване на правому березі річки Тростяниці, за 34 км північно-західніше від Радомишля та за 12 км від автошляху Житомир—Малин[1].
У другій половині 19 століття поселення налічувало 66 жителів[2], наприкінці 19 століття — 198 осіб, з них 101 чоловік та 97 жінок, дворів — 36[3], у 1924 році — 536 осіб (з перевагою населення польської національности), дворів — 89[4].
На початок 1970-х років село мало 79 дворів із населенням 209 осіб[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 123 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 83 особи[5].
Засноване у другій половині 19 століття[1]. Хутір (слобода) села Свидя Потіївської волості (3 стану) Радомисльського повіту Київської губернії, за 30 верст від Радомисля. Православна парафія — Видибор[2].
Наприкінці 19 століття — слобода Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 35 верст, до найближчої залізничної станції Житомир — 33 версти, до поштової земської станції в Облітках — 18 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У селі числилося 450 десятин землі, яка належала селянам. Господарство велося за трипільною сівозміною. В селі були школа та кузня[3].
У 1923 році включене до складу новоствореної Гуто-Потіївської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи. 10 березня 1933 року, відповідно до постанови президії Київського облвиконкому «Про утворення на терені Потіївського району національної польської Гуто-Потіївської сільради та одної української Вихлянської сільради», село включене до складу новоутвореної Вихлянської сільської ради Потіївського району, адміністративний центр ради[6].
На фронтах Другої світової війни воювали 65 селян, 21 з них загинули, 38 нагороджені орденами й медалями. У 1959 році на їх честь встановлено обеліск.
В радянські часи в селі розміщувалася бригада колгоспу з центром у Старій Буді. Господарство обробляло 2 109 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1 551 га ріллі, вирощували зернові культури, льон, мали розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. 17 працівників нагороджені орденами й медалями СРСР. У селі були школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення[1].
26 листопада 1977 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК «Про перенесення центрів та перейменування деяких сільрад районів області», адміністративний центр Вихлянської сільської ради перенесено до с. Стара Буда з відповідним перейменуванням сільради на Старобудську сільську раду Радомишльського району. 7 квітня 1980 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 180 «Питання адміністративно-територіального поділу», село підпорядковане Гуто-Потіївській сільській раді Радомишльського району[6].
6 серпня 2015 року село включене до складу новоутвореної Потіївської сільської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області[7]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області[8].
- ↑ а б в г Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Вихля, Радомишльський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 598. — 15 000 прим.
- ↑ а б Wychla // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 72. (пол.)
- ↑ а б 7. Д. Вихля // Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. с. 1183. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 42. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 230, 535, 592, 593. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Гуто-Потіївська сільська рада Житомирська область, Радомишльський район. ВРУ. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 17 березня 2024.
- Погода в селі Вихля [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |