Перейти до вмісту

Вихідний еталон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вихідний еталон (англ. reference measurement standard) — еталон, призначений для калібрування інших еталонів величини даного роду в конкретній організації чи в конкретному місці[1].

Для конкретної організації він має найвищі метрологічні характеристики. Як наслідок, калібруватися в самій організації він не може через відсутність в ній точніших еталонів. Калібрування вихідних еталонів в Україні здійснюють наукові метрологічні центри, метрологічні центри або калібрувальні лабораторії високого метрологічного рівня, як правило, акредитовані[2].

Як приклад, вихідним еталоном по масі може бути набір еталонних гир, відкалібрований в Національному науковому центрі «Інститут метрології». З допомогою цих гир  в організації калібрують інші (менш точні) еталонні гирі, що застосовуються для калібрування чи повірки робочих гир та ваг.

Див. також

[ред. | ред. код]

Первинний еталон

Еталон

Природний еталон

Вторинний еталон

Робочий еталон

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. JCGM 200:2008 International Vocabulary of Metrology. [Архівовано 23 вересень 2015 у Wayback Machine.] — Basic and General Concepts and Associated Terms. (англ.)
  2. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1314-18 [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.] Про метрологію та метрологічну діяльність: Верховна Рада України; Закон від 05.06.2014 № 1314-VII]