Вишеград (Боснія і Герцеговина)
| Вишеград босн. Višegrad, серб. Вишеград | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д. | ||||
| Країна |
 Боснія і Герцеговина | |||
| Регіон | Республіка Сербська, Істочно-Сараєво, Подриння | |||
| Столиця для | Вишеград (municipality of the Republika Srpska) | |||
| Засновано | 1407 | |||
| Площа | 1,91 км² | |||
| Населення | 5869[1] мешканців (2013 рік) | |||
| Висота НРМ | 299 м | |||
| Водойма | Дрина, Rzavd, Dobrun Monasteryd | |||
| Телефонний код | (387) 58 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||
| GeoNames | 3187681 | |||
| OSM | ↑2528287 ·R (Вишеград, Республіка Сербська) | |||
| Поштові індекси | 73240 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Славіша Мішкович | |||
| Вебсайт | visegradturizam.com | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Вишеград Вишеград (Боснія і Герцеговина) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Вишеград у Вікісховищі | ||||
.svg)
Ви́шеград (босн. Višegrad, серб. Вишеград) — місто й муніципалітет у Боснії і Герцеговині, на території політичного утворення Республіка Сербська. Місто стоїть на річці Дрина. Розташоване на шляху з Горажде і Устіпрачі в сербське місто Ужице. Неподалік міста розташована гора Варда.
Після боснійської війни за Дейтонськими угодами Вишеград увійшов до складу Республіки Сербської. Зараз це місце приваблює багатьох туристів[джерело?]. У місті є футбольний клуб «Дрина Вишеград».
Чисельність населення міста за переписом 2013 року склала 5 869 осіб, громади — 11 774 чоловік[1] (1991 року — 21 199 осіб).
Вишеград розташований на річці Дрина, частині географічної області Подриньє. Також є частиною історичної області Старі Влах; околиці міста історично називалися «Вишеградскі Старі Влах»[2][3] — це етнографічний регіон,[4] у якому населення було ближче до Ужице (на сербському боці річки Дрина), ніж навколишніх земель.
У Середньовіччі, у часи Стефана Немані, вся область, де сьогодні розташований Вишеград, стала частиною Сербської імперії. У середині XIV століття він був під владою сербського жупана Ніколи Алтамоновича. Тоді ці землі зайняв боснійський король Твртко I і приєднав до Боснійського королівства. Під час правління сербського імператора Стефана Душана (1331—1355) цим регіоном керував жупан Прібіл. Прібіл нібито заснував монастир Добрун між 1340 і 1343 роками. Сини Прібіла продовжували розбудовувати монастирський комплекс, розмалювали зовнішній притвор і скарбницю в північному боці 1383 року. Згідно з турецькими джерелами, 1454 року місто завоювала Османська імперія на чолі з Османом-пашою. Вишеград залишався під владою Османської імперії до Берлінського конгресу (1878), коли Австро-Угорщина взяла під свій контроль Боснію і Герцеговину.
Міст Мехмеда-паші Соколовича збудовано в 1571—1577 роках за наказом великого візира Османської імперії Мехмеда-паші Соколовича (боснійського серба за походженням) на початку шляху, що сполучав Боснію зі Стамбулом (відомого як Цареградська джада або Шлях до імператорського міста). Автор проєкту — видатний османський архітектор Сінан.
1875 року серби з району між Вишеградом і Нові-Пазар повстали і створили ополчення, яке 1876 року воювало на Ібарі[5].
- Міст Мехмеда-паші Соколовича. Міст занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, про нього написано роман «Міст на Дрині» Іво Андрича , нобелівського лауреата з літератури.
- Меморіал Іво Андрича.
- Мехмед Баждаревич (1960) — югославський і боснійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, футбольний тренер
- Неджат Бранкович (1962) — прем'єр-міністр Федерації Боснія і Герцеговина
- Саша Станішич (1978) — німецький письменник боснійського походження
- Іво Андрич (1892—1975) — письменник, виріс у Вишеграді
-
Вид на місто з гори Град -
-
Мечеть у Вишеграді -
Водосховище на Дрині -
Універмаг в центрі міста -
Дім культури
- ↑ а б Попис становништва, домаћинстава и станова у Босни и Херцеговини 2013 на територији Републике Српске — Прелиминарни резултати, Републички завод за статистику, Бања Лука, 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2014. Процитовано 6 червня 2015.
- ↑ Biblioteka Nasi Krajevi. Т. 4. 1963. с. 16—22. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2015.
- ↑ Petar Vlahović (2004). Serbia: the country, people, life, customs. Ethnographic Museum. с. 31. ISBN 978-86-7891-031-9. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 6 червня 2015.
- ↑ Etnološki pregled: Revue d'ethnologie. Т. 12—14. 1974. с. 83.
- ↑ Gale Stokes (1990). Politics as development: the emergence of political parties in nineteenth century Serbia. Duke University Press. с. 335. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2015.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з географії Боснії і Герцеговини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |