Вишневецький Максим Олександрович
| Максим Вишневецький | |
|---|---|
| Народився | не раніше 1530 і не пізніше 1542 |
| Помер | 1565 |
| Поховання | Києво-Печерська лавра |
| Країна |  Велике князівство Литовське |
| Титул | князь |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Вишневецькі |
| Батько | Олександр Вишневецький |
| Мати | Катерина Скорутянка |
| Брати, сестри | Вишневецький Олександр Олександрович і Михайло Вишневецький |
 | |
Максим Вишневецький герба Корибут (пом. 1565) — руський князь, середульший син Олександра Михайловича Вишневецького та Катерини Скорутянки.
За оцінкою польського історика Ілони Чаманської, Максим народився між 1530 і 1542 роком. Звісток про нього збереглося вкрай мало. Так, 1559 р. він укупі з братами Михайлом і Олександром дістав привілей на містечко Брагін. Відтак зринає у королівському листі від 10 травня 1561 з наказом явитися до замка Зельбург, де якраз збиралось посполите рушення для захисту Лівонії на чолі із литовським гетьманом Миколаєм Радзивіллом. 15 квітня 1562 року одержав аналогічний наказ прибути під Речицю, — до війська луцького і брацлавського старости кн. Богуша Корецького[1][2].
Остання згадка про нього міститься в скарзі Дмитра та Савина Гнівошовичів-Єловицьких, датованій 10 червня 1565, на трьох братів Вишневецьких. Їх було звинувачено в самовільному осадженні на належних зем'янам лановецьких ґрунтах сіл Кусківці, Корначівка, Новосілки й Заруде[3]. Максим, напевно, помер того ж року, оскільки в грудневому королівському записі брата Олександра дружині О. Капустянці йдеться про спільний маєток лише з Михайлом.
В праці А. Кальнофойського названий серед ктиторів Києво-Печерської лаври під хрестильним іменем Боніфацій[4].
- ↑ Каталог колекції документів Київської археографічної комісії. 1369-1899 / Архів. упр. при Раді Міністрів УРСР, Центр. держ. іст. архів УРСР у Києві; [упоряд.: Я. Р. Дашкевич та ін. ; відп. ред. І. О. Гуржій]. — Київ : Наук. думка, 1971. — С. 27.
- ↑ Янушкевич А.Н. Ливонская война: Вильно против Москвы. 1558-1570. — Москва : Квадрига, 2013. — С. 131, 134. — ISBN 978-5-91791-110-6.
- ↑ Архив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов. — Ч. 6: Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI—XVIII веке (1498—1795). — Т. І (С Приложением в особой книге). — Киев, 1876. — С. 52-54.
- ↑ Войтович Л. «Teraturgema» Афанасія Кальнофойського як джерело з генеалогії князівських родин. — Львів : Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України, 2000. — С. 12.
- Czamańska, Ilona (2007). Wiśniowieccy: Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. с. 62. ISBN 978-83-7177-229-0.