Вища хокейна ліга 2011—2012
| Вища хокейна ліга 2011—12 | |
|---|---|
 | |
| Ліга | Вища хокейна ліга |
| Спорт | Хокей із шайбою |
| Тривалість | 11 вересня 2011 — 1 квітня 2012 |
| Кількість команд | 22 (23) |
| Регулярний чемпіонат | |
| Переможець | Рубін Тюмень |
| Найкращий бомбардир | Олексій Акіф'єв (Лада Тольятті) |
| Плей-оф | |
| Переможець фіналу | Торос Нефтекамськ |
| Сезони ВХЛ | |
| ← 2010—11 |
2012—13 → |
Вища хокейна ліга 2011—12 — 2-й розіграш чемпіонату Вищої хокейної ліги. Спочатку чемпіонату змагалось 22 команди, але з 12 грудня 2011 року почала виступати відроджена команда КХЛ — «Локомотив» (Ярославль)[1].
Регулярний чемпіонат стартував 11 вересня 2011 року та завершився 29 лютого 2012 року. Переможцем регулярного чемпіонату став «Рубін» (Тюмень)[2].
«Торос» (Нефтекамськ) став володарем Кубка чемпіонів ВХЛ сезону 2011–2012 років[3]. У фінальній серії «Торос» переміг торішнього володаря Кубка Братіни «Рубін» (Тюмень). Для успіху «Торосу» знадобилось п'ять матчів із семи можливих. Тюменський «Рубін» завоював срібні медалі, володарем бронзи став пензенський «Дизель»[4].
У чемпіонаті Вищої хокейної ліги-Всеросійському змаганні з хокею сезону 2011–2012 років виступлять двадцять два клуба, які поділені на чотири дивізіони і дві конференції — «Захід» і «Схід»[1].
| Дивізіон А |
|---|
| Динамо Балашиха |
| Донбас Донецьк |
| Титан Клин |
| ХК ВМФ Санкт-Петербург |
| ХК Рязань |
| Дивізіон B |
|---|
| Аріада-Акпарс Волжськ |
| Дизель Пенза |
| Кристал Саратов |
| Лада Тольятті |
| Нафтовик Альметьєвськ |
| ХК Саров |
| Дивізіон C |
|---|
| Іжсталь Іжевськ |
| Мечел Челябінськ |
| Молот-Прикам'я Перм |
| Супутник Нижній Тагіл |
| Торос Нефтекамськ |
| Южний Урал Орськ |
| Дивізіон D |
|---|
| Єрмак Ангарськ |
| Зауралля Курган |
| Казцинк-Торпедо Усть-Каменогорськ |
| Рубін Тюмень |
| Сокіл Красноярськ |
Турнір пройде в два етапи. На першому — клуби проведуть по чотири матчі з командами свого дивізіону (по два поєдинки на своєму майданчику, і по два на майданчику суперника), а також поміряються силами з представниками інших дівізонов/конференції (по зустрічі вдома і в гостях), після чого в кожній з конференцій визначаться вісімки найсильніших[1].
У першому раунді плей-оф команди будуть розділені на пари згідно з місцями, зайнятим у своїй конференції на першому етапі: 1—8, 2—7, 3—6, 4—5[1]. На стадії 1/2 фіналу чемпіонату дві найкращі команди своїх конференцій зіграють за схемою «найбільш високий номер „посіву“ з однієї конференції проти найнижчого — з іншої». Боротьба в серіях матчів 1/4 і 1/2 фіналу конференцій буде вестися до трьох перемог, а в 1/2 фіналу чемпіонату і фіналі плей-оф — до чотирьох. Серія матчів за 3-є місце не проводиться, а бронзу отримає одна з кроманд невдах 1/2 фіналу чемпіонату, яка посіла за підсумками першого етапу більш високе місце. Клуби, які посіли вищі позиції на першому етапі, стартові матчі другого (плей-оф) зіграють на своїх майданчиках[1].
«Російська класика» — це поєдинок просто неба на великому оформленому в ретро-стилі стадіоні в рамках регулярного чемпіонату Вищої хокейної ліги.
23 грудня загальних зборах членів НП «ВХЛ» було затверджено логотип «Русійської класики»[5]. Емблема складається з напису та зображення Центрального стадіону Красноярська. У леттерінзі «Русская классика» навмисно використовуються два начерки. Слово «Русская» написано каліграфією. Цей прийом спрямований на те, щоб виділити «Русійську класику» з ряду інших матчів на відкритому повітрі в різних країнах. Розмашиста «Русская» уособлює широке гуляння, свято (хокею), і наповнює логотип певним російським колоритом. Слово «Классика» основоположне в словосполученні, суворіше і стриманіше[5].
Значимою фігурою в логотипі є стадіон, який має унікальну геометрію. Так звані «вуха» надають стадіону впізнаваність. Смислове навантаження стадіону — не тільки візуальна впізнаваність. Білий кант утворює знак нескінченності — данина пам'яті загиблої команді «Локомотив». Таким чином, логотип придбав як географічну прив'язку, так і певний сенс[5].
Логотип має унікальну кольорову гаму. З об'єктивних причин колірна гамма логотипу складається з більш «складних» відтінків: глибокого синього і малинового. На підтримку малинового виступає той факт, що взимку небо на заході часто має такі відтінки. Автор логотипу уродженець Костроми Михайло Антипін[5].
25 грудня у Красноярську пройшло урочисте відкриття «Арени-Сєвєр», здатної прийняти 2800 глядачів. 17 лютого 2012 тут пройде перший в історії Росії офіційний матч просто неба — «Російська класика»[6].
У першому в російській історії офіційному матчі просто неба використовуватимуть шайби з логотипом «Російської класики»[7]. 17 лютого в Красноярську «Локомотив» і «Сокіл» зіграють шайбами унікального дизайну[7].
25 січня 2012 року затверджено форму красноярського «Сокола», в якій команда зіграє в «Російській класиці». На формі господарів зображена емблема, яка використовувалася «Соколом» більше десяти років тому. На светрі також розміщений логотип «Російської класики» і меморіальна нашивка «Локомотива»[8]. 28 січня 2012 року затверджено форму ярославського «Локомотива», в якій команда зіграє в «Російській класиці». Ярославці зіграють у формі зразка чемпіонського 2002 року. На светрі також розміщений логотип «Російської класики» і меморіальна нашивка «Локомотива»[9]. 31 січня року було представлено унікальну форму для суддів, які обслуговують «Російської класики». Арбітри будуть одягнені в ретро-форму з логотипом «Російської класики»[10].
«Локомотив» переміг «Сокіл» з рахунком 3:2[11].
«Сокіл» — «Локомотив» — 2:3 (0:1, 0:2, 2:0)
17 лютого 2012 р. Красноярськ. Центральний стадіон.
Судді: Волошин Д. (Новосибірськ), Максимов М. (Новосибірськ), Москальов М. (Новосибірськ)
- Голи
0:1. Зюзякін (Галімов, Лукін) — 14:16;
0:2. Кручинін — 33:50;
0:3. Апальков (Кручинін, Аміров) — 35:25;
1:3. Тихонов (Раєнко, Потиліцин) — 44:16;
2:3. Богдашкін (Кочетков, Ворошнін) — 57:31.
«Локомотив»: Ложкін. Мартинов — Аміров, Кручинін — Апальков — Мальцев, Зотов — Лукін, Зюзякін — Картаєв — Галімов, Яковлєв — Клементьев, Єрдаков — Яшин — Ахметов, Осипов — Конєв, Шубін — Романцев — Капустін.
«Сокіл»: Сафін. Курдюков — Сініцин, Севастьянов — Первухін — Пасенко, Меньшиков — Ячменьов, Крюков — Васильєв — Кочетков, Тихонов — Ворошнін, Раєнко — Потиліцин — Брюханов, Малигін — Богдашкін — Безруких — Кудашов.
- Захід
До офіційної таблиці результатів чемпіонату у конференції «Захід» був включений дванадцятий стовпець «%» — відсоток набраних кожною командою очок на першому етапі чемпіонату[12]. Розподіл місць з 3-го по 12-е здійснювався за найбільшим показником відсотка набраних очок на першому етапі чемпіонату[12].
| Команда | І | В | ВО | ВБ | ВО | ПБ | П | Ш | О | % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Донбас Донецьк | 53 | 31 | 3 | 4 | 2 | 2 | 11 | 179—112 | 111 | |
| Дизель Пенза | 53 | 26 | 1 | 7 | 3 | 1 | 15 | 167—136 | 98 | |
| Локомотив Ярославль | 22 | 13 | 0 | 0 | 2 | 1 | 6 | 68—47 | 42 | 63.6 |
| Нафтовик Альметьєвськ | 53 | 26 | 1 | 4 | 4 | 1 | 17 | 156—125 | 93 | 58.5 |
| Аріада-Акпарс Волжськ | 53 | 20 | 6 | 1 | 7 | 3 | 16 | 156—159 | 84 | 52.8 |
| ХК ВМФ Санкт-Петербург | 53 | 20 | 1 | 5 | 4 | 2 | 21 | 142—134 | 78 | 49.1 |
| Лада Тольятті | 53 | 18 | 3 | 2 | 5 | 3 | 22 | 160—152 | 72 | 45.3 |
| Титан Клин | 53 | 18 | 0 | 5 | 2 | 4 | 24 | 135—157 | 70 | 44.0 |
| ХК Саров | 53 | 15 | 2 | 3 | 3 | 2 | 28 | 128—166 | 60 | 37.7 |
| Динамо Балашиха | 53 | 11 | 2 | 7 | 0 | 2 | 31 | 132—173 | 53 | 33.3 |
| ХК Рязань | 53 | 13 | 0 | 3 | 3 | 4 | 30 | 134—205 | 52 | 32.7 |
| Кристал Саратов | 53 | 8 | 3 | 2 | 0 | 3 | 37 | 108—194 | 37 | 23.3 |
- Схід
| № | Гравець | Команда | І | Ш | A | О | +/- | Штр |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Олексій Акіф'єв | Лада Тольятті | 53 | 17 | 36 | 53 | +3 | 60 |
| 2. | Ярослав Альшевський | Дизель Пенза | 52 | 16 | 36 | 52 | +25 | 67 |
| 3. | Станіслав Голованов | Торос Нефтекамськ | 51 | 17 | 30 | 47 | +5 | 34 |
| 4. | Дмитро Цибін | Мечел Челябінськ | 51 | 17 | 30 | 47 | −6 | 18 |
| 5. | Денис Кочетков | Донбас Донецьк | 53 | 24 | 22 | 46 | +17 | 18 |
| 6. | Рустам Шангараєв | Нафтовик Альметьєвськ | 53 | 23 | 22 | 45 | +18 | 32 |
| 7. | Євген Бєлухін | Донбас Донецьк | 53 | 18 | 26 | 44 | +19 | 91 |
| 8. | Сергій Тополь | Мечел Челябінськ | 48 | 21 | 22 | 43 | −5 | 26 |
| 9. | Максим Карпов | Мечел Челябінськ | 48 | 22 | 20 | 42 | +6 | 44 |
| 10. | Євген Чемерилов | Єрмак Ангарськ | 50 | 19 | 23 | 42 | +18 | 38 |
Джерело:[13]
| № | Гравець | Команда | І | В | П | %ВБ | КН | І»0" |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Олександр Судніцин | Рубін Тюмень | 31 | 23 | 4 | 95.0 | 1.52 | 3 |
| 2. | Євген Царегородцев | Донбас Донецьк | 29 | 18 | 4 | 92.6 | 1.78 | 4 |
| 3. | Сергій Магарилов | Южний Урал Орськ | 47 | 26 | 12 | 93.2 | 1.83 | 4 |
| 4. | Юрій Лаврецький | Молот-Прикам'я Перм | 23 | 7 | 7 | 93.2 | 1.83 | 2 |
| 5. | Михайло Демидов | Рубін Тюмень | 25 | 15 | 6 | 93.5 | 1.89 | 4 |
Джерело:[14]
У першому раунді плей-оф команди будуть розділені на пари згідно з місцями, зайнятим у своїй конференції на першому етапі: 1—8, 2—7, 3—6, 4—5[1]. На стадії 1/2 фіналу чемпіонату дві найкращі команди своїх конференцій зіграють за схемою «найбільш високий номер „посіву“ з однієї конференції проти найнижчого — з іншої». Боротьба в серіях матчів 1/4 і 1/2 фіналу конференцій буде вестися до трьох перемог, а в 1/2 фіналу чемпіонату і фіналі плей-оф — до чотирьох. Серія матчів за 3-є місце не проводиться, а бронзу отримає одна з кроманд невдах 1/2 фіналу чемпіонату, яка посіла за підсумками першого етапу більш високе місце. Клуби, які посіли вищі позиції на першому етапі, стартові матчі другого (плей-оф) зіграють на своїх майданчиках[1].
| 1/8 фіналу | Чвертьфінали | Півфінали | Фінал | |||||||||||||||
| 1 | Донбас Донецьк | 3 | ||||||||||||||||
| 8 | Титан Клин | 0 | ||||||||||||||||
| 1 | Донбас Донецьк | 3 | ||||||||||||||||
| 4 | Нафтовик Альметьєвськ | 0 | ||||||||||||||||
| 2 | Дизель Пенза | 3 | ||||||||||||||||
| 7 | Лада Тольятті | 1 | ||||||||||||||||
| 1 | Донбас Донецьк | 0 | ||||||||||||||||
| 2 | Торос Нефтекамськ | 4 | ||||||||||||||||
| 3 | Локомотив Ярославль | 3 | ||||||||||||||||
| 6 | ХК ВМФ Санкт-Петербург | 2 | ||||||||||||||||
| 2 | Дизель Пенза | 3 | ||||||||||||||||
| 3 | Локомотив Ярославль | 2 | ||||||||||||||||
| 4 | Нафтовик Альметьєвськ | 3 | ||||||||||||||||
| 5 | Аріада-Акпарс Волжськ | 2 | ||||||||||||||||
| 1 | Рубін Тюмень | 1 | ||||||||||||||||
| 2 | Торос Нефтекамськ | 4 | ||||||||||||||||
| 1 | Рубін Тюмень | 3 | ||||||||||||||||
| 8 | Супутник Нижній Тагіл | 1 | ||||||||||||||||
| 1 | Рубін Тюмень | 3 | ||||||||||||||||
| 6 | Мечел Челябінськ | 2 | ||||||||||||||||
| 2 | Торос Нефтекамськ | 3 | ||||||||||||||||
| 7 | Молот-Прикам'я Перм | 0 | ||||||||||||||||
| 1 | Рубін Тюмень | 4 | ||||||||||||||||
| 2 | Дизель Пенза | 2 | ||||||||||||||||
| 3 | Южний Урал Орськ | 2 | ||||||||||||||||
| 6 | Мечел Челябінськ | 3 | ||||||||||||||||
| 2 | Торос Нефтекамськ | 3 | ||||||||||||||||
| 4 | Єрмак Ангарськ | 1 | ||||||||||||||||
| 4 | Єрмак Ангарськ | 3 | ||||||||||||||||
| 5 | Казцинк-Торпедо | 2 | ||||||||||||||||
- Команда-переможець
Чемпіон ВХЛ Торос Нефтекамськ |
Воротарі: Олександр Агопєєв (65) • Володимир Сохатський (1) Захисники: Іван Болдирев (77) • Євген Вахрушев (55) • Павло Володін (45) • Павло Доронін (41) • Сергій Дорофєєв (12) • Артем Зубарев (3) • Сергій Карпов (7) • Антон Полєщук (47) • Ілля Суслопаров (25) • Микита Цирульов (15) Нападники: Андрій Анкудінов (87) • Артем Гордєєв (9) • Станіслав Голованов (23) • Єгор Дубровський (51) • Дмитро Зюзін (70) • Сергій Ємелін (82) • Віталій Каменєв (97) • Владислав Лучкін (19) • Олександр Панков (74) • Кирило Полозов (71) • Сергій Сальников (11) • Сергій Сентюрін (14) • Олексій Смирнов (21) • Станіслав Соловйов (27) • Анатолій Степанов (30) К • Євген Туник (93) • Максим Фролов (75) Тренери: Руслан Сулейманов • Альфред Юнусов |
- Найкращий гравець місяця
- ↑ а б в г д е ж Официально. О лиге. ВХЛ. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 18 січня 2012. (рос.)
- ↑ «Рубин» выиграл регулярный чемпионат. ВХЛ. 21 лютого 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2012. (рос.)
- ↑ «Торос» чемпион-2012!. ВХЛ. 26 квітня 2012. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 26 квітня 2012. (рос.)
- ↑ Медали чемпионата. ВХЛ. 26 квітня 2012. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 26 квітня 2012. (рос.)
- ↑ а б в г Утвержден логотип «Русской классики». ВХЛ. 23 грудня 2011. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 23 грудня 2011. (рос.)
- ↑ Красноярск получил «Арену Север» и ждет «Русскую классику»!. ВХЛ. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 18 січня 2012. (рос.)
- ↑ а б ВХЛ выпускает шайбу «Русской классики». ВХЛ. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 18 січня 2012. (рос.)
- ↑ Утверждена форма «Сокола» для «Русской классики». ВХЛ. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 25 січня 2012. (рос.)
- ↑ Утверждена форма «Локомотива» для «Русской классики». ВХЛ. 28 січня 2012. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 28 січня 2012. (рос.)
- ↑ Утверждена форма судейской бригады для «Русской классики». ВХЛ. 31 січня 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 31 січня 2012. (рос.)
- ↑ «Локомотив» выиграл «Русскую классику». ВХЛ. 17 лютого 2012. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 лютого 2012. (рос.)
- ↑ а б Таблицы. Конференции. ВХЛ. 15 березня 2012. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 15 березня 2012. (рос.)
- ↑ Лидеры. Бомбардиры [Архівовано 23 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Лидеры. Вратари (КН) [Архівовано 23 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 3 жовтня 2011. Процитовано 3 жовтня 2011. (рос.)
- ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 3 листопада 2011. (рос.)
- ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 2 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 2 грудня 2011. (рос.)
- ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 4 січня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 січня 2012. (рос.)
- ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 2 лютого 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2012. (рос.)
- ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 5 березня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 березня 2012. (рос.)
- ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 2 квітня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2012. (рос.)
- ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 2 травня 2012. (рос.)
- Офіційний сайт [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)