Перейти до вмісту

Виєзжев Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Виєзжев Олександр Миколайович
Народження1 (13) червня 1865
Зміїв, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть1918
 Гурзуф, Дерекойська волость, Ялтинський повіт, Таврійська губернія
Країна Російська імперія
Жанржанрове малярство, портрет і пейзаж
НавчанняХарківська малювальна школа і Петербурзька академія мистецтв (1890)
Діяльністьхудожник
ВчительРаєвська-Іванова Марія Дмитрівна

CMNS: Виєзжев Олександр Миколайович у Вікісховищі

Олександр Миколайович Ви́єзжев (нар. 13 червня 1865, Зміїв — пом. 1918, Гурзуф) — український живописець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 [13] червня 1865(18650613) року в місті Змієві (нині Харківська область, Україна). У 1870-ті роки навчався у Харківський рисувальній школі у Марії Раєвської; у 1887—1890 роках — в Петербурзькій академії мистецтв.

Жив у Санкт-Петербурзі та Харкові. Помер в Гурзуфі у 1918 році.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор жанрових полотен, портретів і пейзажів. Серед робіт:

  • «Заутреня у монастирі» (1889);
  • «Світанок» (1890);
  • «Біля цілющої криниці» (1895);
  • «Марення» (1896);
  • «Життям повіяло» (1896);
  • «Журба» (1898);
  • «Через море» (1898);
  • «Кручина» (1898);
  • «Сутінки» (1898);
  • «Останній помах крил (Через море)» (1900);
  • «Адалари» (1904);
  • «Алупка» (1906);
  • «Хвилі» (1906);
  • «Видіння» (1907);
  • «Колісниця життя» (1907).

З 1889 року брав участь у мистецьких виставках:

  • Товариства пересувних художніх виставок у 1889, 1890, 1895—1897, 1899, 1903 роках;
  • Московського товариства прихильників художеств у 1895 році;
  • Всеросійської промислової та сільськогосподарської виставки у Нижньому Новгороді у 1896 році;
  • 1-й художній виставці Харківського гуртка художників у 1900 році (був організатором);
  • Позапартійного товариства художників у 1913 році;
  • Вільного товариства художників у Санкт-Петербурзі у 1913—1914 роках.

Персональні виставки пройшли у Санкт-Петербурзі у 1905 і 1915 роках.

Окремі роботи художника зберігаються у Харківському художньому музеї.

Література

[ред. | ред. код]
«Адалари».