Владислав Мільчарек
Владислав Мільчарек (14 грудня 1916 , м. Рівне — 18 вересня 1993, Варшава ) — польський поет, прозаїк, журналіст, автор радіовистав.
Вивчав економіку в приватній Школі політичних наук у Варшаві. Першу поетичну збірку «Вавилонська вежа» опубліковано в 1934 році. Учасник Польської кампанії. Потрапив у полон, був в'язнем табору в Остероде-ам-Гарц та Волденберг. Член поетичної групи «Волинь» [1] [2][3] (засновник - Чеслав Янчарський) та таємного поетичного гуртка «Алея». До 1939 року опублікував ще дві поетичні книжки, з яких збереглася збірка «Ліризм Волині» 1937 року.
З 1945 року мешкав у Варшаві, де одружився та розпочав журналістську діяльність.
Був редактором газети «Жечпосполіта» та впродовж багатьох років редактором Польського радіо.
- Прощання з фруктовим садом
- Буї Франка Куріати
- З країни чорного хліба
- Королева мати
- Краснегори[4]
- ↑ [1], Lech Wojciech Szajdak, "Grupa Poetycka „Wołyń” – geneza, przedstawiciele, wiersze"
- ↑ Portret z wierszy i pamięci – Grupa Poetycka „Wołyń”. wroclaw2016.strefakultury.pl. 25 листопада 2017. Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Поетична група «Волинь». Добірка перекладів українською | Litcentr. litcentr.in.ua. Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Суровєц, Галина. «Краснегори» Владислава Мільчарека – призабутий шедевр про польсько-українське минуле. Culture.pl (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
- Bartelski, Lesław Marian (1995). Polscy pisarze współcześni, 1939-1991: Leksykon. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN 83-01-11593-9.