Владиченко Іван Максимович

Владиченко Іван Максимович
Народився	16 січня 1924(1924-01-16)  село Мокрий Єланчик, тепер Донецького району Донецької області
Помер	19 серпня 2022(2022-08-19) (98 років)  Москва, Росія
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	ДВНЗ ДонНТУ
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Максимович Владиченко (16 січня 1924(19240116), село Мокрий Єланчик, тепер Донецького району Донецької області — 19 серпня 2022, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, секретар ВЦРПС, голова Державного комітету СРСР з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1990 роках.

Життєпис

Народився в селянській родині.

З серпня 1941 по 1945 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив механіком телеграфної станції штабної роти 13-го окремого гвардійського батальйону зв'язку 2-го гвардійського стрілецького корпусу на Калінінському та 1-му Прибалтійському фронтах.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1951 роках — студент Донецького індустріального інституту імені Хрущова.

У 1951—1952 роках — помічник начальника дільниці, начальник дільниці на шахтах тресту «Чистяковантрацит» Сталінської області.

У 1952—1953 роках — 2-й секретар Чистяковського міського комітету КПУ Сталінської області.

У 1953—1959 роках — 1-й секретар Сніжнянського районного комітету КПУ Сталінської області.

У листопаді 1959 — листопаді 1964 року — голова ЦК профспілки робітників вугільної промисловості.

27 листопада 1964 — травень 1981 року — секретар Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).

У травні — липні 1981 року — голова Комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при РМ СРСР. У липні 1981 — червні 1989 року — голова Державного комітету СРСР з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду.

З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 19 серпня 2022 року в 98-річному віці. Похований на Востряковському цвинтарі Москви.

Нагороди і звання

• орден Жовтневої Революції
• чотири ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани»
• орден Вітчизняної війни І-го ст.
• медаль «За відвагу» (27.10.1944)
• медалі
• знак «Шахтарська слава» трьох ступенів

Джерела

• Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг.: Историко-биографический справочник / Сост. В. И. Ивкин — М., 1999 (рос.)
• Владыченко Иван Максимович [Архівовано 3 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Поздравление с юбилеем Владыченко Ивана Максимовича [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)