Владіміров Євген Юрійович
| Владіміров Євген Юрійович | |
|---|---|
| Країна |
 СРСР Казахстан |
| Народження |
20 січня 1957 (67 років) Алмати, Казахська РСР, СРСР |
| Титул |
Міжнародний майстер (1982) Гросмейстер (1989) |
| Рейтинг ФІДЕ | 2601 (травень 2018) |
| Піковий рейтинг |
2628 (липень 2004) |
Євген Юрійович Владіміров (нар. 20 січня 1957) — казахський шахіст і шаховий тренер (старший тренер ФІДЕ від 2004 року), гросмейстер від 1989 року.
Перших значних успіхів почав досягати в середині 1970-х років. 1975 року переміг (разом з Драганом Барловим) на міжнародному турнірі в Галльсбергу. У 1977 році здобув у Гронінгені срібну медаль чемпіонату Європи серед юніорів до 20 років. У 1981 році за збірну СРСР виграв у командному заліку золоту медаль на командному чемпіонаті світу до 26 років, який відбувся в Граці. Через рік поділив 2-ге місце в Єревані. 1986 року посів 3-тє місце на Меморіалі Капабланки в Гавані, в 1987 переміг в Ташкенті. У 1988 році в Бішкеку став чемпіоном Червоної Армії. 1989 року переміг в Алма-Аті і поділив 2-ге місце на відбірковому турнірі організації GMA в Москві. У наступних роках переміг або поділив 1-ше місце, зокрема, в Геусдалі (1990), Саламанці (1991), Леоні (1991) і Гайдарабаді (2000). 2001 року поділив 3-тє місце на турнірі за швейцарською системою в Калькутті. У 2003 році поділив 2-ге місце на чемпіонаті Співдружності в Мумбаї і переміг (разом з Павлом Коцуром на зональному турнірі (відбіркового циклу чемпіонату світу) в Павлодарі. У 2004 році поділив 2-ге місце в Дубаї, а також у Пуні.
У 1980-х роках був у складі команди Гаррі Каспарова. 1986 року в ході матчу за звання чемпіона світу між Каспаровим і Анатолієм Карповим, після серії з трьох поразок поспіль був звинувачений у передачі суперникові секретів дебютної підготовки і вилучений з команди[1].
У 1993 і 1999 роках двічі представляв Казахстан (в обох випадках на 1-й шахівниці) на командному чемпіонаті Азії, вигравши у командному заліку дві медалі: золоту (Куала-Лумпур, 1993) та срібну (Шеньян, 1999). 2000 року взяв участь у шаховій олімпіаді в Стамбулі[2].
Двічі брав участь у чемпіонатах світу ФІДЕ, які відбулись за олімпійською системою: 2000 року в перших двох раундах усунув Діб'єнду Баруа і Золтана Алмаші, а в третьому програв Олександрові Морозевичу[3], а 2004 року участь у чемпіонаті припинив у першому раунді, поступившись Ні Хуа[4].
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2004 року, досягнувши 2628 очок займав тоді 71-ше місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ[5].
- ↑ Каспаров считал меня агентом Карпова. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ 2000 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
- ↑ 2004 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 18 травня 2018.
- ↑ Top lists records: Vladimirov, Evgeny. Процитовано 31 серпня 2009.
- ChessBase Megabase 2007
|
- Особова картка Євгена Владімірова на сайті ФІДЕ
- Партії Євгена Владімірова в базі Chessgames
- Особова картка Євгена Владімірова на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)