Перейти до вмісту

Власюк Марія Юріївна

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марія Власюк
Власюк Марія Юріївна
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження11 серпня 1994(1994-08-11)
селі Бистричі Березнівського району на Рівненщині
Смерть24 травня 2022(2022-05-24) (27 років)
біля селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Псевдо«Сімба»
Військова служба
Роки служби2017—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
 80 ОДШБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Власюк .

Марія (Марічка) Юріївна Власюк  — українська військовичка, старша сержантка[1], фельдшерка евакуаційного відділення медичної роти 80 ОДШБр Збройних сил України, учасниця російсько-української війни, що відзначилася під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Марія Власюк народилася 11 серпня 1994 року в селі Бистричі Березнівського району на Рівненщині[2]. 2012 року закінчила загальноосвітню школу у рідному місті. Двічі потрапляла у ДТП, тому вирішила рятувати людей. Вступила на навчання до Рівненського базового державного медичного коледжу на фельдшера лікувальної справи. Крім навчання, під час Революції гідності брала участь у різних мітингах, ходила на вишкіл в УНА-УНСО[3].

Закінчивши коледж, Марія Власюк працювала в міській лікарні Рівного рентген-лаборанткою на комп'ютерній томографії. Під час процедур спілкувалася з військовими-фронтовиками, що лікувались від ран, одержаних у війні на сході України. 2015 року вирішила піти на військову службу до 80-тої окремої десантно-штурмової бригади, як земляк-березнівчанин Андрій Усач.

«Він бував у лікарні не один раз, – згадує Марія. – І я поцікавилася: «Де ти служиш?» Андрій відповів, що у 80-ій бригаді. Після нашої розмови вирішила для себе: я теж йду ТУДИ, бо більше не могла ні жити, ні працювати так, ніби в нашій країні все добре. Тож у вихідний на роботі, поїхала у 80-ту бригаду. Там мені розповіли, які є вільні вакансії, і відправили на співбесіду до начальника медичної служби. Співбесіду я пройшла. А далі пішла складати фізичну підготовку та тести. Склала все успішно», розповіла Марія Власюк про своє рішення[4].

У 2017 році отримала військовий квиток та пішла працювати за контрактом у 80-ту бригаду. А вже в листопаді її відправили на курси молодого бійця (КМБ) в «Десну», де 2,5 місяця оволодівала військовою наукою. Після курсу призначена на посаду фельдшерки приймально-сортувального відділення. Далі — переведена на посаду фельдшерки евакуаційного відділення. Потім були військові курси у Литві. У жовтні 2018 році знайшлася вакансія медички на Донецький напрямок.

Перша ротація на сході тривала 7 місяців: Маріуполь, Бердянськ, Новоазовськ, Широкине. У парі з водієм забирала поранених на передовій та швидко везла у госпіталь. Після закінчення ротації перейшла до іншої бригади батальйону. Під час відпустки пройшла курс тактичної бойової медицини у тому ж навчальному центрі «Десна». Була на курсі «бойовий медик взводу», який тривав 3,5 місяця. Повернувшись у бригаду, викладала цивільну медицину[5].

2020 року знову повернулася в ООС на схід[6]. Там зустріла повномасштабне російське вторгнення в Україну. Обіймала посаду фельдшерки евакуаційного відділення медичної роти. З 24 травня 2022 року перестала виходити на зв'язок, тоді рідні забили на сполох і почали шукати Власюк[7].

Загинула біля селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, рятуючи життя захисників, у віці 27 років (за іншими даними — 28 років[8]). Про загибель старшого сержанта Марії Власюк 27 травня 2022 року повідомила Березнівська міська рада[9][10][11].

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[12].

У лютому 2023 року родичі загиблої створили петицію із проханням присвоїти почесне звання Героя України посмертно[13].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Загинула, рятуючи побратимів: згадаймо фельдшерку Марію Власюк з Рівненщини. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
  2. ↑ Власюк Марія Юріївна. Віртувльний меморіал героїв Рівненщини (укр.). Процитовано 13 березня 2024.
  3. ↑ Девушка на фронте. Жительница Ровно рассказала как защищает Мариуполь, - ФОТО. 629.com.ua Сайт города Мариуполя (рос.). 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  4. ↑ Нагорна, Олександра (14 серпня 2020). Марія Власюк: «Жаль, що медикам важку зброю не дають. А так хочеться їм вгатити!..». Вісті Рівненщини (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  5. ↑ Дала себе установку: идем на войну, чтобы победить, — военный медик Мария Власюк (фото). Факти (рос.). 19 липня 2020. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  6. ↑ Феномен українського добровольця. Міністерство оборони. Офіційний сайт (укр.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  7. ↑ Ліпич, Ольга (27 травня 2022). На Луганщині під час боїв загинула 28-річна фельдшерка Марія Власюк. Фото. obozrevatel (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  8. ↑ На Луганщині під час боїв загинула 28-річна фельдшерка Марія Власюк. Фото. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
  9. ↑ Роками витягувала поранених з-під обстрілів: загинула захисниця з Рівненщини. Час дій (укр.). 27 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  10. ↑ На фронті загинула молода красуня Марійка з Рівненщини. Вона рятувала воїнів на полі бою. Радіо Трек (укр.). 27 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  11. ↑ На війні загинула молода фельдшерка з Рівненщини. Рівне 1 (укр.). 27 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  12. ↑ Президент підписав Указ про нагородження українських героїв. Армія інформ (укр.). 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  13. ↑ Шановний Пане Президенте. Я,Власюк Іван Юрійович, брат загиблої бойового евакуаційного медика ,Власюк Марії Юріївної,прошу присвоїти почесне звання 《Героя України 》(посмертно) ,маленький дівчинці з великим серцем . Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 14 лютого 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Власюк_Марія_Юріївна&oldid=44008301