Перейти до вмісту

Влодзімєж Деметрикевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Влодзімєж Деметрикевич
Народився9 вересня 1859(1859-09-09) Редагувати інформацію у Вікіданих
Золочів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія або Золочів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 квітня 1937(1937-04-13) (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Краків, Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняРаковицький цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархеолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЯгеллонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЯгеллонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJózef Demetrykiewiczd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
золотий хрест Заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський хрест ордена Франца Йосифа

Влодзімеж Юзеф Деметрикевич (Włodzimierz Józef Demetrykiewicz; 9 вересня 1859, Золочів — 13 квітня 1937, Краків) — польський археолог, професор Ягеллонського університету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вчився у школах в Ряшеві та Тарнові, у 1878—1884 роках вивчав право та 1884—1887 — історію мистецтв в Ягеллонському університеті; у 1884 захистив докторську дисертацію в Ягеллонському університеті після презентації роботи «Збереження археологічних пам'яток» з позицій історії культури та порівняльної науки про право. Він доповнив навчання з історії мистецтва у Віденському університеті (1890—1891), потім взявся за роботу при Управлінні охорони старовинних пам'яток у Кракові (1891—1912). У 1902 році став доцентом Археологічного кабінету Ягеллонського університету; з 1907 р. був титулярним професором і читав лекції з доісторичної археології в Польщі. У 1919 став доцентом і завідувачем кафедри праісторії, у 1921 р. — професором та директором кафедри праісторії. З 1921 року керував Археологічним музеєм PAU (до 1928 завідувач, потім директор).

Він першим здійснив ретельне дослідження латинського періоду в Малій Польщі; презентував спробу синтезу праісторії Галичини; провів дослідження польського палеоліту та групи лужицької культури з Тарнобжегу. Він сприяв збереженню готичної церковної споруди в Тарнуві; вимагав нагляду за пам'ятками лише спеціалізованими відділами охорони.

В Україні досліджував відому печеру Вертеба — нині об'єкт природно-заповідного фонду, де діє єдиний в Україні підземний музей трипільської культури.

У 1896—1919 роках був редактором «Антропологічних, археологічних та етнографічних матеріалів AU в Кракові». Серед його учнів були, серед інших Влодзімеж Антоневич, Роман Гродецький та Леон Козловський.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]