Очікує на перевірку

Вовк Андрій Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Вовк
Вовк Андрій Богданович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження1983(1983)
Нововолинськ
Смерть11 жовтня 2023(2023-10-11)
Псевдо«Пуля»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Андрі́й Богда́нович Во́вк (1983—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився 1983 року в місті Нововолинськ. Навчався в школі №8, потім перевівся в школу №7.

Відслужив строкову, і в 21 рік виявив бажання  виконувати миротворчу місію в Іраку. Двічі там був.

24 лютого 2022 року Андрій перебував за кордоном. Цього ж дня він повернувся і незабаром поповнив лави ЗСУ. Кілька місяців після  початку рашистського вторгнення Андрій перебував на кордоні з Білоруссю разом зі своєю вівчаркою [1].

Загинув на війні з російськими окупантами 10 жовтня 2023 року при відбитті російського наступу в Луганській області. Загинув від артобстрілу [2][3].

15 жовтня 2023-го відбулося останнє прощання в Нововолинську.

Похований на кладовищі села Низкиничі.[2]

Без Андрія лишилися мама Наталія Іллівна і сестра Олена.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка (2024, посмертно)[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ворог відступив – ціною життя волинянина Андрія Вовка.
  2. а б Загинули в один день: на Волинь «на щиті» востаннє повернулися одразу два Герої Іван Вознюк та Андрій Вовк
  3. «Трупи ворогів лежали неподалік наших бійниць»: волинські тероборонівці втримали позиції у запеклому бою
  4. Указ президента України №387/2024.

Джерела

[ред. | ред. код]