Вовчин (Кам'янецький район)
|
село Вовчин | ||||
| Транслітерація назви | Voŭčyn | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°17′6.0000000999877″ пн. ш. 23°18′39.000000100005″ сх. д. / 52.28500° пн. ш. 23.31083° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Кам'янецький район | |||
| Рада | Вовчинська сільська рада | |||
| Населення | 508 (2009[1]) | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225083 | |||
| Висота | 135 м | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 336 км | |||
  Вовчин | ||||
  Вовчин Вовчин (Берестейська область) | ||||
 | ||||
 Вовчин у Вікісховищі | ||||
Вовчин[2] (біл. Воўчын) — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області[1]. Орган місцевого самоврядування — Вовчинська сільська рада[1].
Розташоване над річкою Пульва, за 20 км від її гирла, за 45 км від Берестя, за 52 км на південний захід від Кам'янця, за 14 км від станції Високо-Литовськ на лінії Берестя — Білосток, на автодорозі Високе — Кастори[2][3].
Згадується на початку XVI століття як оселя Берестейського повіту Троцького воєводства[3]. У XVIII столітті власниками села спочатку були Солтани[2][3]. 1586 року остринський староста Ярослав Солтан заснував у Вовчині церкву святих Миколая та Георгія[3]. У XVII столітті потрапило у власність до Гансевських[3]. У 1638 році зведений костел пресвятої Богородиці[3]. У 1708 році власником став гетьман польний литовський К. Сапіга[3]. У 1719 році останній передав село конюшому великому литовському Я. Флемінгу[3]. Пізніше стало власністю Понятовських[2][3].
.jpg)
З 1795 року перебував у складі Російської імперії, з 1801 року — у Гроденській губернії[4]. У 1860-х роках став центром Вовчинської волості Берестейського повіту Гродненської губернії[4]. У 1921—1939 роках входив до складу міжвоєнної Польщі, мав статус містечка й був центром Вовчинської гміни Берестейського повіту Поліського воєводства[4].
У 1939 році включений до складу БРСР, на що мешканці Вовчина звернулися до радянської адміністрації із запитом про долучення їхнього села до УРСР, мотивуючи тим, що вони є українцями, а не білорусами, проте радянська влада вдалася до репресій[2]. З 12 жовтня 1940 року отримав Вовчин статус села та став центром Вовчинської сільської ради Високівського району Берестейської області[4]. 22 червня 1941 року зайнятий німецькими військами[4]. У липні 1942 року німці вбили 395 жителів села та спалили 6 дворів[4]. 27 липня 1944 року село зайняли більшовицькі війська[4]. З 17 квітня 1962 року у складі Кам'янецького району[5].
- Історичні світлини
-
Руїни палацу Чорторийских -
Будинок бібліотеки (архіву) -
Костел -
Костел, головна брама -
Костел, брама -
Костел, труна С. А. Понятовського -
Плебанія -
Адміністрація гміни
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_(4).jpg)
_(3).jpg)
.jpg)
.jpg)
_(2).jpg)
Станом на 1886 рік у містечку було 102 двори та 804 жителі, а в селі 26 дворів і 229 жителів[4]. За переписом 1897 року в містечку було 73 двори та 593 жителі, у селі — 36 дворів і 293 жителі[4]. У 1905 році у містечку проживав 501 мешканець, у селі — 413, у маєтку — 10[4].
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 32 будинки та 190 мешканців, з них[6]:
- 95 чоловіків та 95 жінок;
- 180 юдеїв, 5 православних, 5 римо-католиків;
- 178 євреїв, 7 білорусів, 5 поляків.
Водночас у сусідніх селах Старий Вовчин і Новий Вовчин було 23 будинки, 130 жителів та 13 будинків, 92 жителі відповідно[6].
Станом на 1940 рік у селі налічувалось 196 дворів та 1180 жителів[4]. За переписом 1959 року в селі Старий Вовчин проживало 380 жителів, у Новому Вовчині — 127 жителів[5]. Станом на 1970 рік у селі налічувалось 162 двори та 460 жителів, у 1992 році — 199 дворів і 502 жителі[5].
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 508 осіб[1].
У селі раніше був костел у стилі пізнього бароко, зведений Понятовськими[2].
- Вінцент Корвін-Госевський (1620—1662), польський і литовський військовий та державний діяч.
- Станіслав-Август Понятовський (1732—1798), останній король Польщі[2].
- Зиґмунт Фоґель (1764—1826), польський художник, графік, пейзажист, педагог.
-
Костел, реставрація -
Костел, скульптура та вежа -
Костел, інтер'єр до реставрації -
Плебанія -
Церква -
Адміністрація гміни -
Давня кам'яниця -
Стара господарча будова
.jpg)
- ↑ а б в г Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 10 квітня 2020. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Леонюк В. Вовчин // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 89. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ а б в г д е ж и к Воўчын, 2007, с. 26.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Воўчын, 2007, с. 27.
- ↑ а б в Воўчын, 2007, с. 28.
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015.
{{cite book}}: Недійсний|nopp=n(довідка) (пол.)
- Воўчын // Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя / рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.] — Мінск : БелЭн, 2007. — Т. 4, кн. 2. Брэсцкая вобласць. — С. 26-28. — ISBN 978-985-11-0388-7. (біл.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вовчин (Кам'янецький район)