Вовчкові (рослини)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • не плутати з родиною гризунів вовчкові (Gliridae).

Вовчкові
Вовчок високий (Orobanche elatior) — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Вовчкові (Orobanchaceae)
Vent.[1]
Триби

Buchnereae
Cymbarieae
Lindenbergieae
Orobancheae
Pedicularideae
Rhinantheae

Вікісховище: Orobanchaceae

Вовчкові (Orobanchaceae) — родина паразитичних рослин з порядку губоцвіті класу дводольні (Eudicots). Родина налічує приблизно 99 родів і 2025 видів, котрі поширені по всьому світі, однак особливо в північних тепло-помірних регіонах і Африці-Мадагаскарі[2].

Класифікація

[ред. | ред. код]

Раніше до родини Orobanchaceaes включали лише голопаразитних представників, проте нині її обсяг значно змінився за рахунок включення цілої низки родів, для представників яких характерний геміпаразитизм і які раніше відносили здебільшого до Scrophulariaceae Juss. Інколи Orobanchaceae також включали до складу Scrophulariaceae s.l.[3].

Біоморфологічні характеристики

[ред. | ред. код]

Представники цеї родини — трави багаторічні, дворічні або однорічні, паразити (винятками є три непаразитичні роди Lindenbergia, Rehmannia, Triaenophora). Стебла прості або іноді розгалужені. Листки лускаті, прості, супротивні або зрідка чергуються або кільцями, цілісні, зубчасті або іноді глибоко розділені, прилистки відсутні. Квітки в суцвітті або рідко поодинокі; приквітки 1; переважно чашечка має 4–5 частин, віночок — 5-частинний; тичинок зазвичай 4. Плід — коробочка. Насіння дрібне, численне[4].

Вовчкові в Україні

[ред. | ред. код]

У флорі України присутні понад 80 видів у 11 родах вовчкових: барчія (Bartsia), повстянка (Cymbaria), очанка (Euphrasia), петрів хрест (Lathraea), перестріч (Melampyrum), кравник (Odontites), вовчок (Orobanche), шолудивник (Pedicularis), накорінниця (Phelypaea), дзвінець (Rhinanthus), тоція (Tozzia)[5][6][7]. Найвідоміші представники у флорі України:

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Angiosperm Phylogeny Group (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III. Botanical Journal of the Linnean Society. 161 (2): 105—121. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x. Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
  2. Stevens, P.F. Orobanchaceae. Angiosperm Phylogeny Website. Missouri Botanical Garden. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 07.05.2021. (англ.)
  3. Takhtajan A.L. Diversity and classification of flowering plants. — New York : Columbia Univ. Press, 1997. — 663 с. (англ.)
  4. Orobanchaceae. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 07.05.2021. (англ.)
  5. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  6. Euro+Med Plantbase[недоступне посилання]
  7. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Цимбалюк, З. М.; Мосякін, С. Л. Паліноморфологія видів Orobanche L. subgen. Phelipanche (Pomel) Tzvelev (Orobanchaceae) флори України // Український ботанічний журнал. — 2013. — Вип. 70. — № 5. — С. 600–609.