Вогонь і лід (вірш)
Some say the world will end in fire,
Some say in ice.
From what I’ve tasted of desire
I hold with those who favor fire.
But if it had to perish twice,
I think I know enough of hate
To say that for destruction ice
Is also great
And would suffice.[1]
Хтось каже — світ загубить жар,
Хтось каже — лід.
Жаги пізнавши жадний жарт,
Я знаю — все пожре пожар.
(…)
Уривок із перекладу Наталії Дьомової[2]
Твердять, загине світ в огні
Або в льоду.
Чомусь ввижається мені,
Що світ загине у вогні.
(…)
Уривок із перекладу Яра Славутича[3]
Хто каже, згубить нас вогонь,
Хто каже — лід.
Я знав жар пристрасних долонь,
Тому я з тим, хто за вогонь;
(…)
Уривок із перекладу Валерія Кикотя[4]
Хтось вірить, світ зжере вогонь,
Хтось вірить — лід.
Жага й моїх торкалась скронь,
Тож я обстоюю вогонь.
(…)
Уривок із перекладу Наталі Тисовської[5]
Хтось каже: знищить нас вогонь,
А ще хтось — лід.
Будь так — хоч, боже, нас боронь! —
Я з тими, хто б обрав вогонь.
(…)
Уривок із перекладу Віктора Марача[6]
Хтось каже — згине світ в огні,
Хто — у льодах.
А вибирати дай мені —
Стояв би я за смерть в огні.
(…)
Уривок із перекладу Валерія Бойченка[7]
«Вогонь і лід» (англ. Fire and Ice) — вірш Роберта Фроста, опублікований у грудні 1920 року у «Харперз Мегезін»[8] та в 1923 році у його книзі «Нью-Гемпшир», яка отримала Пулітцерівську премію. У вірші обговорюється кінець світу, протиставляючи вогонь (емоція бажання) із льодом (емоція ненависть). Це один із найбільш відомих віршів Фроста[9].
Відповідно до Джеффрі Майєра, одного із біографів Фроста, вірш було написано під враженням від пісні 32[10] із «Пекла» Данте, у якій найбільші грішники є закуті у лід, перебуваючи у вогняному пеклі: «Оглянувшись, побачив я тоді,/ Що під ногами озеро, дзеркалам / Подібне, але зовсім не воді. (…) Так мертві тіні в лід, немов у глек, / До ліній стиду на лиці ховались, / Зубами повторявши стук лелек»[11].
1960 року під час презентації «Наука та мистецтва» (англ. Science and the Arts) астроном Гарлоу Шеплі розповів, що саме він надихнув Фроста на цей вірш[9]. Шеплі описав свою зустріч із Робертом Фростом за рік до публікації твору, у якій Фрост запитав Шеплі, знаючи, що останній є астрономом, яким чином загине світ. Шеплі відповів, що або сонце вибухне і спалить Землю, або Земля якось уникне цього й повільно замерзне. Шеплі вважав, що це приклад впливу науки на мистецтво[12].
Вірш написано єдиною дев'ятирядковою стансою, яка дуже звужується в останніх двох рядках. Розмір — нерегулярна суміш ямбічного тетраметру та диметру, а схема римування (A-B-A, A-B-C, B-C-B) наслідує терцину.
«Вогонь і лід» є компактним твором, передвісник «нового стилю, тону, манери [та] форми» для Фроста. Недбалий тон маскує серйозність питань до читача[13].
Джон Н. Серіо (англ. John N. Serio), у своїй статті 1999 року, стверджує, що вірш є компресією Дантового Пекла. Він вбачає паралель між дев'ятьма рядками твору та дев'ятьма колами Пекла, а також те, що вірш також відчутно вужчий в останніх двох рядках. Додатково він зазначає, що схема римування та сама, що вигадав Данте для Пекла[13].
Він також зауважує паралелі між роздумами Фроста про бажання та ненависть із поглядами Данте на гріхи пристрасті, аргументуючи дієсловами чуття та дії, які описують бажання і дещо нагадують персонажів, яких Данте зустрів на верхніх колах Пекла: «смак» (англ. taste) (Чвакало), «дотик» (англ. hold) (згадуючи зрадливих коханців) та «сприяння» (англ. favor) (скупці). Натомість ненависть описується дієсловами мети та думок: «Я думаю, що я знаю…/Сказати…»[а] (англ. I think I know.../To say...)[13].
Існує декілька варіантів перекладу «Вогонь і лід» українською. Наталія Дьомова проаналізувала переклади Валерія Бойченка (1974), Валерія Кикотя (1994)[14], Віктора Марача (2007)[15], Наталі Тисовської (2009). На її думку, «(…) частину особливостей поетичного шедевра (…) неможливо передати у перекладі українською, оскільки вони, по суті, не є характерними для цільової поетичної традиції чи навіть взагалі у ній відсутні»[16]. Серед таких особливостей вона називає: використання дифтонгів, спондей, евфонія тощо, і зазначає, що перекладачам доведеться «жертвувати» чимось, але найчастіше вони вирішують пожертвувати саме просодією[16].
Письменник Джордж Мартін сказав, що вірш частково надихнув його назвати свою серію епічних фентезі-романів «Пісня льоду й полум'я»[17].
- а. ^ Переклад з англійської дослівно, у перекладах це передано так: «З ненавистю знайомий теж/Я знаю, що і льоду дні» (Н. Дьомова)[2], «Тоді прийдеться визнать все ж:/Щоб знищить все живе, і лід» (В. Марач)[6], «Ненависть звідавши без меж,/Скажу: загибель у льодах —» (В. Бойченко)[7], «Конатиме — ненависть враз/Підкаже: хай нищівний лід» (Н. Тисовська)[5], «З ненавистю теж мавши стріч,/Скажу, для знищення і лід» (В. Кикоть)[4], «Якщо мені вмирати двічі,/Я без вагань тоді піду» (Яр Славутич)
- ↑ Fire and Ice by Robert Frost. poetryfoundation. Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
- ↑ а б Diomova, 2013, с. 270.
- ↑ Яр Славутич. Вогонь і лід. forum.slovnyk.ua. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 11 червня 2016.
- ↑ а б Diomova, 2013, с. 265.
- ↑ а б Diomova, 2013, с. 267.
- ↑ а б Diomova, 2013, с. 269.
- ↑ а б Diomova, 2013, с. 268.
- ↑ Robert Frost, «Fire and Ice» [Архівовано 5 січня 2014 у Wayback Machine.], in the selection «A Group of Poems» by Robert Frost, Harper's Magazine , December 1920, p. 67.
- ↑ а б Fagan, Deirdre J. (2007). Critical companion to Robert Frost: a literary reference to his life and work. Infobase. с. 115—16. ISBN 978-0-8160-6182-2. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2016.
- ↑ Данте Аліг'єрі. «Божественна комедія». Переклад Євгена Дроб'язка. www.ae-lib.org.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 11 червня 2016.
- ↑ Myers, Jeffrey (2001). Robert Frost: A Biography. Replica Books. ISBN 978-0-7351-0140-1. Процитовано «On 'Fire and Ice'» [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Hansen, Tom (2000). Frost's 'Fire and Ice'. The Explicator. 59 (1): 27—30. Частково процитовано «On 'Fire and Ice'» [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Serio, John N. (1999). Frost's 'Fire and Ice' and Dante's 'Inferno'. The Explicator. 57 (4): 27—30. Частково процитовано «On 'Fire and Ice'» [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ В. Кикоть. Robert Lee Frost (1874–1963) в перекладі В.Кикотя. poetry.uazone.net. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 11 червня 2016.
- ↑ Віктор Марач. Із Роберта Фроста. maysterni.com. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
- ↑ а б Diomova, 2013, с. 271.
- ↑ ‘Game of Thrones’ Author George R.R. Martin Reveals ‘Winds of Winter’ Details and More. Young Adult Book Reviewer. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2013.
- A few reviews/commentaries [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
- «Вогонь і крига». Ольга Зозуля, 2007 [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Славутич, Яр. Твори [Текст]: [У 5 т.]. Т. 2. Поеми. Переклади. Нариси. Життєпис / Яр Славутич. — К. : Дніпро ; Едмонтон: Славута, 1998. — 331 с. : 1 портр. — ISBN 5-308-01689-5 : 25.00р.
- Nataliya Diomova. The functions of prosody in Robert Frost’s verse ‘Fire and Ice’ and their reproduction in Ukrainian translations // Studia Translatorica. — 2013. — Т. 4. — С. 261 —272.(англ.)