Вознесенський Олександр Олексійович
Вознесенський Олександр Олексійович | |
---|---|
Народився | 5 березня 1898 ![]() Тульська губернія, Російська імперія ![]() |
Помер | 28 жовтня 1950 (52 роки) ![]() ·вогнепальна рана ![]() |
Поховання | Нове Донське кладовище ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Національність | росіянин |
Діяльність | економіст, політик ![]() |
Галузь | економіка ![]() |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет ![]() |
Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
Вчене звання | професор[d][1] ![]() |
Заклад | Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова і Ленінградський державний університет[1] ![]() |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
Нагороди | |
Олександр Олексі́йович Вознесе́нський (5 березня 1898, село Головкіно (або Малинове) Новосільського повіту Тульської губернії, тепер Орловської області, Російська Федерація — розстріляний 28 жовтня 1950, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, міністр освіти РРФСР, ректор Ленінградського державного університету, професор (1939). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання (в 1948—1949 роках). Старший брат Миколи Вознесенського.
Народився в родині службовця лісової контори. Дитинство провів у містечку Черні Тульської губернії.
У 1917 році вступив до Петроградського історико-філологічного інституту, у 1921 році перейшов на факультет суспільних наук університету, який закінчив у 1923 році.
З 1923 року — викладач, завідувач кафедри політичної економії Ленінградського державного університету.
У 1940—1941 роках — декан політико-економічного факультету Ленінградського державного університету.
У 1941—1942 роках — ректор Ленінградського державного університету. У 1942—1944 роках — ректор Саратовського державного університету. У 1944—1948 роках — ректор Ленінградського державного університету.
24 січня 1948 — 15 липня 1949 року — міністр освіти Російської РФСР.
З липня по серпень 1949 року не працював.
19 серпня 1949 року заарештований органами МДБ за звинуваченням «у зраді Батьківщині, участі у контрреволюційній організації та антирадянській агітації» (так звана «Ленінградська справа»). Засуджений до страти та розстріляний 27 жовтня 1950 року.
Посмертно реабілітований 14 травня 1954 року.
- орден Леніна (21.02.1944)
- медалі
- ↑ а б Бубырева В. А., Гельтман Д. В. В.Л. Комаров и Санкт-Петербургский университет, Vladimir L. Komarov and St. Petersburg University // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 4. — С. 68–94. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14004
- Народились 5 березня
- Народились 1898
- Уродженці Тульської губернії
- Померли 28 жовтня
- Померли 1950
- Поховані на Донському кладовищі
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Кандидати економічних наук
- Науковці Санкт-Петербурзького університету
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Професори
- Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання
- Посмертно реабілітовані
- Розстріляні в СРСР
- Реабілітовані в СРСР
- Репресовані в СРСР
- Радянські економісти