Войт Петро Павлович
| Войт Петро Павлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 4 вересня 1949 (74 роки) с. Метанівка, Гайсинський район, Вінницька область | |||
| Громадянство | Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Мова творів | українська | |||
| Напрямок | Українська література | |||
| Жанр | проза | |||
| Членство | НСПУ (2023) | |||
|
| ||||
Петро́ Па́влович Во́йт (нар. 1949, с. Метанівка, Гайсинський район, Вінницька область) — український письменник, член Національної спілки письменників України (2023).[1]
Народився 4 вересня 1949 року в с. Метанівка Теплицького району (тепер Теплицька селищна громада Гайсинського району Вінницької області. Початкову і середню освіту здобував у селах району Побірка та Соболівка. Після закінчення Вінницького політехнічного технікуму (1968) і служби в армії 40 років пропрацював на Ладижинській ТЕС. З виходом на пенсію присвятив себе письменництву і громадській діяльності. Дописувач на сайті «Блоги Ладижина».[2] Учасник міського літературно-мистецького об'єднання «Стожари», історичного клубу «Гіпаніс».
Живе у Ладижині.
Прозаїк.
Автор книжок малої прози «Джерела України» (2019), «По стерні босоніж» (2020)[3], «Там, де ангел ходить босим» (2021), «Посіяне — вродить» (2022); публікацій у періодиці. Пише краєзнавчі розвідки, також вірші, деякі з них стали піснями.
Згідно з п. 6.15 д Статуту НСПУ рішенням Секретаріату організації від 21 грудня 2023 р. прийнятий до спілчанських лав.[4]
- Біографія Петра Войта // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2023. — 24 грудня.]
- Войт Петро. Тільки б не було війни [Текст]: [оповідання] // Вінниччина. — 2023. — 21 червня. — С. 13 : фот.
- Войт Петро. Кого ви хочете завоювати? ; Хто ти є, Україно… ; Суд Божий [Текст]: [оповідання] // Вінницький край. — 2023. — № 2. — С. 32-34.
- Войт Петро. Щоби хвіртка не скрипіла… [Текст]: [оповідання] // Вінницький край. — 2023. — № 1. — С. 155—159.
- Аудіотвір П. Войта // Youtube]
- Войт Петро. Діти війни [Текст] // Вінниччина. — 2022. — 16 листопада. — С. 9.
- Войт Петро. На Лютізькому плацдармі [Текст]: (від фашистів до рашистів) // Вінниччина. — 2022. — 25 травня. — С. 1.
- Войт Петро. Доля ; Свій — чужий [Текст]: [нариси] // Вінницький край. — 2022. — № 1/2. — С. 59-64.
- Войт Петро. Помічник ; Гуси-лебеді ; Мурчик [Текст]: [оповідання для дітей] // Вінницький край. — 2021. — № 1/2.
- Войт Петро. Джерела України [Текст]: [нариси про історію України] // Вінницький край. — 2019. — № 1/2. — С. 118—127.
- Войт Петро. [Вірші: Річка ; Чапля ; Зозуля ; Весна ; Ворони] // У горнилі часу: літературний альманах. — Вінниця, 2020. — С. 280—287.
- Войт Петро. Сила Антея [Текст]: [одна з історій з книги «Джерела України»] // Сільські вісті. — 2019. — 22 жовтня. — С. 4.
- ↑ Відбулося чергове засідання Секретаріату Національної спілки письменників України // Сайт НСПУ. — 2023. — 23 грудня
- ↑ Твори П. Войта // Сайт «Блоги Ладижина»
- ↑ Петро Войт. «По стерні босоніж» // Сайт Одеської національної наукової бібліотеки
- ↑ Відбулося чергове засідання Секретаріату Національної спілки письменників України // Сайт НСПУ. — 2023. — 23 грудня
- ↑ На Вінниччині назвали лауреатів премії ім. М. Стельмаха // День. — 2020. — 11 червня